Її голос півстоліття лунав в ефірі.

Після тривалої хвороби перестало битися серце легендарної дикторки Вінницького обласного радіо, заслуженого працівника культури України, надзвичайно талановитої і добродушної людини, професіонала найвищої проби Неоніли Олександрівни ГЕРКАЛЮК...

Наприкінці 90-х ми з нею працювали в парі у студії упродовж 5 років – читали новини у прямому ефірі, записували різнотематичні передачі. З нею розпочинали день багато людей. Для багатьох подолян її голос залишився еталонним голосом їхньої юності, кохання, щоденних радостей. Її не тільки любили і поважали, а й вважали рідною людиною в кожній домівці, де на стіні висів радіоприймач.

Радіошколу Неоніли Геркалюк пройшло чимало журналістів. Усім допомагала: вчила правильно наголошувати слова, інтонувати, ставити логічні паузи, а під завісу робочого дня – пригощала чаєм і розповідала цікаві бувальщини. Вона була яскравою представницею плеяди вчителів загальнолюдської культури, які нині так потрібні нашим людям.

Завжди активна, жвава, завзята. Як сідала перед мікрофоном і починала говорити – всі навколо замовкали, бо кожне слово оживало на її вустах, звучало чисто, вишукано, філігранно, шляхетно, чітко. Лише від чистого серця, лише на найвищому звучанні, перший день – як останній, а останній – як перший! До своєї праці ставилася з величезною відповідальністю, а слухачі за це платили любов’ю та вдячністю.

Дякую за ціннісні орієнтири у професії, за доброту й тепло, щирість і щедрість. Хай світлий спомин про Неонілу Геркалюк назавжди залишиться у пам’яті колег та усіх, хто її знав особисто, або слухав у радіоефірі. Вічна пам’ять, колего!

Віталій Гандзюк
Журналіст