Цей проєкт про українців — військових та цивільних, які отримали важкі травми внаслідок вторгнення рф в Україну.
Вінничанин Ілля Пилипенко – один з таких. У нього важкі опіки та рубці на обличчі та на тілі. Ілля ледь вижив, коли його танк підірвався на міні. Але попри вади він погодився на мистецьку фотосесію Марти Сирко зі Львова.
– Хочу, щоб кожен побачив, якою ціною виборюється Перемога. Але українські військові справжні «неопалимі» герої, що незламно захищають нашу землю ціною власного тіла та життя.
Війна докорінно змінила життя амбітного чоловіка. До початку повномасштабного російського вторгнення 29-річний вінничанин Ілля Пилипенко працював в агентстві нерухомості, грав у футбол, брав участь у марафонах. Мав професійні плани і сімейні мрії. Але 24 лютого все змінилося. Ілля добровольцем пішов до лав ЗСУ, щоб захистити країну, свою домівку і маленьку донечку.
— Війна мене застала у Вінниці. Я відправив за кордон свою родину і пішов у військкомат. Розумів, що потрібно захищати країну, якщо хочемо, щоб у ній жили наші діти. Пройшов медогляд, і наступного дня мене направили в 35-ту бригаду морської піхоти. Колись раніше проходив строкову службу, отримав військову спеціальність — водій танка. Правда, практику отримав на пожежному танку. Але під час війни пройшов певні навчання, і влітку мене направили на Херсонський напрямок виконувати бойові завдання, — розповідає Ілля Пилипенко.
– Під час виконання одного з бойових завдань мій танк підірвався на російській міні. Я був перший у колоні і, виїхавши на асфальт, не помітив міни. Декілька мін спрацювало, і танк підірвався. Почав горіти. На якийсь час я втратив свідомість, але отямився від того, що полум’я довкола. Почав рятуватись і вилазити через верхній люк, потім мені допомогли побратими, — згадує Ілля.
Обпеченим та пораненим, його доставили до польового шпиталю на Херсонщині. Потім — до Одеси і Львова. Окрім опіків, Ілля отримав численні поранення.
— Окрім обпеченої шкіри у різних ділянках тіла, я мав відкриті переломи та роздроблену стопу на правій нозі. Пізніше частину ноги довелося ампутувати. У мене було 5 операцій, три з яких з пересадки шкіри, і дві хірургічні, — ділиться танкіст.
Ілля зізнався, що його дуже турбує вигляд обличчя, бо оточуючі звертають на це зайву увагу та лякаються.
– З фронту повертається багато скалічених військових. Хтось з ампутованими ногами чи руками, у когось шрами. Але наше суспільство має адекватно сприймати цю реальність, — пояснює поранений захисник.
Каже, що погодився на участь у проєкті «Неопалимі», щоб мати шанс повернути природний вигляд свого обличчя та тіла. Благодійні організації взялися забезпечити комплексне безоплатне лікування для військових, добровольців, волонтерів, цивільних та дітей, які отримали опіки та рубці внаслідок військових дій на території України.
Уже зараз «Неопалимі» мають змогу брати на лікування до 200 пацієнтів щомісяця.
Каріна МАЄВСЬКА
