Нікіта Могилка любив футбол, але у свої 19 поліг на полі бою…
4 лютого на Донеччині під час виконання бойового завдання загинув Нікіта Могилка. Загиблому захисникові було лише 19 років. Нікіта тільки встиг закінчити Смородинську школу, в Тростянецькому професійному ліцеї вивчився на кухаря-кондитера. Хлопець захоплювався спортом, а особливо – футболом. Був непосидючим і жвавим, користувався повагою серед однолітків й мав багато друзів. 17 грудня 2021 року він був прийнятий на військову службу в ЗСУ за контрактом. Немає більшого горя, ніж втрачати дітей… Тих, хто повинен був створювати сім’ї, продовжувати свій рід, прославляти Україну. Але кляті рашисти відібрали це право у Нікіти та його ровесників на полі бою…
Україна була, є і буде завдяки таким, як він
В Оратівській громаді знову втрата… Патріот, справедливий, чесний, порядний. Тільки найкращі слова і спогади залишилися у земляккв про 51-річного Олександра Булаївського. Захисник загинув 31 січня, захищаючи Україну, у самому її пеклі — під Бахмутом. Ворожа куля обірвала життя справжнього офіцера і командира. Він був найкращим для своєї дружини, доньки, сестри, для сотень людей, які Сергія знали і поважали…
Герой з Тульчинщини прийняв свій останній бій
На вівтар за волю України поклав своє життя 25-річний Вадим, житель с. Трибусівка Студенянської громади. Солдат Вадим Сокровіщук був номером обслуги 2 протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 4 аеромобільного батальйону. 27 січня біля н. п. Красна Гора Донецької області, внаслідок артилерійського обстрілу противником, молодий захисник України загинув… До останнього Вадим був відданий військовій присязі, мужньо виконував військовий обов’язок. Він навіки вписав своє ім’я у Перемогу України над рф у цій повномасштабній війні.
На вівтар за волю України віддав життя
відважний оборонець, 51-річний Олександр Скорука з с. Рожнятівка Томашпільської громади. Сержант Скорук був старшим стільцем стрілецького відділення стрілецького батальйону. Вірний військовій присязі, в бою за Батьківщину, виявивши стійкість та мужність, 25 січня загинув біля н. п. Водяне Донецької області.
26-річний Данило Галкін тільки починав життя
29 січня під Вугледаром загинув молодий патріот та мужній воїн Данило Галкін. Доброзичливий, щирий, відповідальний та працьовитий – таким знали Данила та пам’ятатимуть вічно. Жмеринська громада втратила ще одного славного сина, ще одного Героя, що відважно боронив неньку Україну.
Руслан Трачук з Бершаді був авторитетом для побратимів
31 січня під час ведення бойових дій на Донеччині в результаті мінометного обстрілу з боку противника Руслан Трачук отримав травми, несумісні з життям. Він був авторитетом серед колег по службі та за час проходження військової служби зарекомендував себе виключно з позитивної сторони. Уся Бершадська громада густо окроплена сльозами відчаю та болю від передчасної втрати… Він не шукав слави, а з честю виконував свій обов’язок чоловіка і захисника. Вічна та світла пам’ять Руслану!
Дива не сталося, загинув єдиний син...
21 січня у Луганській області в ході виконання бойового завдання загинув єдиний син згорьованої матері – 42-річний Олександр Яськов. Дива не сталося, хоча матінка з усіх сил молилася... Сашу 31 січня привезли у Вінницю — на щиті. 2 лютого його остання земна дорога і останнє прощання з Героєм…
На Луганщині загинув житель Павлівки Олег Дерен
У перші ж дні повномасштабної війни 26-річний Олег Дерен пішов добровольцем на фронт. Був справжнім патріотом України, щиро вболівав за рідну землю, переймався долею рідних та друзів. У Героя залишилися мати, сестра, дружина та маленька донечка.
Анатолій Наконечний пішов на фронт, щоб не гинули діти
Життя ще одного мешканця Калинівської громади обірвалося через російську агресію проти України. У медичному закладі помер мешканець Глинська Анатолій Наконечний. У квітні йому виповнилося б 49 років. Він пішов на фронт, щоб не гинули діти – молоде покоління…
Повна площа немирівчан зустрічала полеглих земляків
29 січня під Водяним на Донеччині загинув депутат з Немирова Олександр Рибалко. Немирівчани та уся Вінниччина пам'ятають його як депутата Немирівської міської ради 6 скликання, учасника Революції гідності, активіста, який завжди переймався проблемами та інтересами громади.
3 лютого став скорботним для Немирівської громади… Жителі міста живим коридором зустріли двох загиблих Героїв, які мужньо боролися за волю та незалежність української держави – Олександра Рибалка і Дениса Трушкова. Денис загинув 27 січня, довгою була його дорога додому… Море скорботи, горя і сліз…
5 лютого біля н.п. Невельське Донецької області загинув ще один житель Немирівської громади – Ілля Шкарапута. Захисник до останнього був вірний військовій присязі, стоячи на захисті територіальної цілісності та незалежності своєї Батьківщини.
Був ветеринаром, але пішов у військо
Шаргородщина прощалася з воїном із с. Козлівка, 28-річним Миколою Роздобою. Микола у мирному житті здобув спеціальність ветеринара. Любив життя, мріяв і планував майбутнє. Але з першого дня повномасштабного вторгнення ворога на рідну землю молодий чоловік, не вагаючись, став до лав ЗСУ. Старший лейтенант Микола Роздоба на фронті виконував завдання командира стрілецької роти стрілецького батальйону, був надійним другом та опорою для побратимів. Вірний військовій присязі, у бою за Україну, виявивши стійкість і мужність, воїн загинув 5 лютого біля н. п. Невельське Донецької області.
Ветеран АТО став стіною за Україну
Андрій Чабан загинув 13 січня поблизу Бахмута на Донеччині. Він воював у складі підрозділу Національної гвардії України. У квітні Андрієві мало виповнитися 34 роки. Андрій Чабан був учасником Антитерористичної операції, а з початку повномасштабного вторгнення росії на територію України знову пішов захищати рідну землю.
Ще один янгол Бахмута
У запеклих боях за Україну на Бахмутському напрямку загинув Михайло Кравчук. Герою було 29 років. У Самгородецькій громаді і у селі Михайлин, де проживав Михайло Кравчук, чорна жалоба…
Останній бій у Соледарі
4 лютого у Лаврівці живим коридором проводжали в останній земний шлях Станіслава Побережного. 2 січня під час виконання бойового завдання солдат Станіслав Побережний отримав вогнепальне осколкове поранення. Мужній воїн захищав південь України. Був майстром взводу технічного забезпечення танкового батальйону військової частини А3425. Був у самому пеклі війни… Потрапив під мінометний обстріл поблизу міста Соледар Донецької області. Протягом місяця лікарі боролися за його життя у Слов’янську, Артемівську, Дніпрі, Черкасах, Києві, а 1 лютого його серце зупинилося у військово-медичному клінічному центрі Західного регіону у Львові…
Війна забрала життя стрижавчанина Руслана Рябцуна
У листопаді минулого року чоловік пішов у військо. Служив водієм-хіміком відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини А 7085. За час служби двічі отримував поранення та щоразу повертався на службу. 6 січня серце воїна зупинилося назавжди. 7 лютого живим коридором Героя зустріла уся велика Стрижавська громада. Молодим і завзятим залишиться Руслан у пам’яті земляків. У свої 42 роки мав безліч планів та мрій. Але через вбивць з рф їм не судилося здійснитися…
Віталій Мельник був у найгарячіших точках фронту
Вінничанин Віталій Мельник до війни працював електромонтером контактної мережі у «Вінницькій транспортній компанії». У березні минулого року був мобілізований до ЗСУ. Пройшов навчання та був направлений в одну із найгарячіших точок російсько-української війни, а саме в район Лиману, де в липні отримав контузію. Через загострення ситуації на Донбасі згодом був перенаправлений знову в одну з гарячих точок на карті України. Це район Новомихайлівки під Донецьком, де зараз проходять дуже жорстокі бої.
Під час виконання бойового завдання на передовій 30 грудня героїчно загинув. Був у складі 79-ї бригади десантно-штурмових військ. У загиблого залишилися батьки літнього віку, які дуже тяжко переживають втрату сина, а також рідний брат з дружиною та двоє племінників, для яких це теж велике горе…
Редакція газети висловлює щирі співчуття рідним загиблих героїв... Вічна слава і вічна пам’ять...
Сторінку підготувала Людмила ПОЛІЩУК
