У 120 бригаді Вінницької тероборони розповіли про свого бійця.

– Як для людини, яка добре знає історію, для мене військова агресія росії 24 лютого не стала несподіванкою, – каже військовослужбовець з позивним «Бугор». Ця війна страшна тому, що випала на нашу долю, але це наш шанс на об’єднання українців навколо наших цінностей.

Раніше «Бугор» проходив військову службу в окремій аеромобільній бригаді смт. Хирів та навчався в школі прапорщиків у м. Бердичів. До початку повномасштабного вторгнення працював головним інженером в будівельній організації. А 24 лютого став на захист рідного краю і нині набутий життєвий досвід застосовує в інженерній роті на посаді командира інженерних конструкцій.

– Ми займаємося облаштуванням фортифікаційних споруд на північному кордоні. Інженерні споруди, які ми облаштовуємо мають технологічні відмінності від подібних споруд на інших ділянках укріплень і вимагають більше затрат на їх зведення, – розповідає військовослужбовець.

Наше завдання виконати їх максимально стійкими з дотриманням необхідних технологічних вимог. Найбільш позитивним моментом є те, що таких споруд стає більше, що збільшує ресурс української армії, як у ведені бойових дій, так і в захисті особового складу від обстрілів.

«Бугор» переконаний, що ми живемо в час, коли чоловік має захищати свою землю, а сім’я його підтримувати. Ми не маємо сумніватися в перемозі України і психологічно себе налаштовувати на це.

Держава платить високу ціну життям наших героїв. Однак, крім військової перемоги нам потрібна і перемога еволюційна, зміна системи цінностей, ліквідації московської церкви та промосковських політиків, нівелювання проросійського культурного простору. Відродження етно-культурних традицій та звичаїв нашого народу.

– Ми сьогодні воюємо за своїх нащадків: на якій мові вони будуть говорити, який світогляд вони будуть мати, які цінності вони будуть нести у свої родини, – каже захисник.

До війни я багато працював і займався творчістю. Вивчаю звичаї, традиції та обряди українського народу, його міфологію. Після війни, якщо складуться обставини, то мої вміння та досвід будуть затребувані, шукати легкого шляху буде не правильно. Але це лише невеликий крок до відродження наших цінностей у майбутньому.