Свій славний 80-річний ювілей відзначає прекрасна людина, гарний батько, чудовий дідусь, знанний та авторитетний в нашій громаді земляк – демидівчанин Микола Тихонович ЧУПИРА.
Мав щастя працювати та спілкуватись з ним, коли був старостою сіл Демидівки та Могилівки. Завжди дивувала його величезна життєва енергія, бажання творити гарні справи на цій землі, його безмежна любов до України, до рідного краю, до Демидівки та до демидівчан.
Усі демидівчани називають його ніжно “наш ПашА”, яке співзвучне зі словом БашА, тобто знанна та авторитетна людина. Саме йому було доручено тривалий час очолювати ветеранську організацію села Демидівки, у роботу на якій від вкладав свою душу та серце. Щоразу, вітаючи разом з ним, як староста села, ювілярів, дивувався як глибоко він знає життєвий шлях кожного з них. І хоча він не є корінним демидівчанином, став та наразі є одним з найшанованіших його мешканців. Він гарний прихожанин церковної громади села Демидівки та учасник аматорського народного колективу художньої самодіяльності “Купавонька”. А ще він гарний господар, в ідеальному стані утримує свою ошатну хатинку, доглянуте обійстя та впорядковану присадибну ділянку. Мав щастя декілька разів смакувати “зеленого борщу”, приготовленого руками Тихоновича…
Не простою була його доля. Все своє життя він трудився не покладаючи рук, був класним шофером. Він ніжно кохав свою дружину Женю, яка вісім років тому, відійшла у інший світ. Знаю, що ніжні почуття до своєї другої половинки він береже і донині... Сьогодні його гордість - це його син Юрій, знанний у Вінниці лікар, гарна невісточка Марія та чарівна онучка Наталочка, які теж присвятили своє життя медицині. Він ніжно любить їх синівською любов'ю та пишається їх успіхами. Нехай і вони будуть Вам здоровенькі та успішні. Нехай збуваються їх та Ваші мрії, бажання та сподівання, дорогий наш ювіляре...
Знаю, що у Вас, Володимире Тихоновичу, багато планів на майбутнє, і вони, твердо переконаний, обов'язково здійсняться. Бо у свої славні 80, Ви виглядаєте справжнім козаком, років так на 45-50. А ще Ви, Володимире Тихоновичу, маєте молоду душу, років так на 20-25. Саме ця душа молодого козака кличе Вас до нових звершень та гарних справ для рідного села та для України. То ж живіть до сотні років, дорогий наш ювіляре, бо Ви усім нам вкрай потрібні, адже на таких як Ви, твердо переконаний, тривається цей світ, наша рідна земля, Україна...
Миру Вам, Вашому дому та нашій славній неньці Україні, яка була, є та завжди буде нездоланою,тому що у ній живуть такі справжні козаки, як Ви, дорогий наш Володимире Тихоновичу. Нехай Вас на усіх Ваших подальших життєвих дорогах береже Господь Бог та Матінка Божа. Многії та благії Вам літа...
З повагою та любов'ю
Юрій МЕЛЬНИК
