Вінниця прощалася з донеччанином-патріотом Андрієм Літвіновим
Для сотень вінничан Єнот — позивний Андрія — став справжнім другом. І ось як вони про нього згадують:
Чи знаєте ви ще когось, хто покинув би сонячний берег Домінікани, пів стакана рому зранку для розгону, чарівну подругу, добре оплачувану роботу кореспондента на бронік, берці, автомат та добробат у 2014-му? — пише про загиблого друга Павло Мельничук. — В Андрія батько був на окупованій Луганщині, мама — в Челябінську, дві залишених квартири у Донецьку. Те, що трапилось з його рідним містом, дуже боліло Андрія. Обрав Вінницю для проживання, швидко обріс друзями. Мріяв про власний будинок десь під Вінницею і свою ферму з розведення та вирощування осетрових риб. І мрії потроху почали збуватись. Але в 22-му почалась «ця» війна, а він ССОшник. Узяв авто, пальне, тепловізор, коліматорний приціл, глушники — і знову в бій. Коли приїздив «на побивку» на своїй потовченій «Опель-фронтері», пів дня відмили салон від крові, бо ж вона на евакуації…
Приїхали, нарешті, його мама, сестра, племінник та бабуся. Почали потроху ремонтувати старий дім, куди Андрій звозив котиків та собачок з фронту, тепер вдома цілий звіринець.
Його підрозділ мали перевести з-під Херсона аж під Бахмут. Він опинився в Соледарі… Там було пекло. 30 грудня був приход 120-мм міни, з п’яти бійців у двох сусідніх окопах вціліло тільки двоє. Тіла зразу не вдалось вивезти. По фото тіло впізнали…
13 лютого Андрія Літвінова на щиті привезли у Вінницю. А 15 лютого навіки попрощалися…
Багатодітний батько пішов на фронт заради дітей
Липовецька громада проведе в останню путь свого захисника — 39-річного Миколу Синіцького, який із перших днів російської агресії став на захист України. Липівчанин останнім часом проживав із сім’єю у м. Новоград-Волинський. Добровольцем пішов у військкомат. Він був справжнім щирим патріотом, який готовий зробити усе, аби ворог не прийшов у його рідну країну. Служив у в/ч А 0409 за контрактом. Військова посада- механік-водій ГПМ-54, окремого пожежного взводу. Надзвичайно добрий, світлий, Микола був справжнім другом. Тепло, радість та усмішка — це те, що супроводжувало його по життю. Але смерть прийшла несподівано. У госпіталі, під час лікування, обірвалось його молоде життя. Залишилась сім’я – дружина і троє дітей.
Гільце і коровай за воїном
10 лютого у с. Андрушівка Погребищенської територіальної громади прощалися із 27-річним Андрієм Гончаруком. Захисник загинув 3 січня при виконанні бойового завдання під час стрілецького бою та артилерійського обстрілу у місті Соледар Донецької області. Весільний коровай, гільце попереду скорботної процесії розривали душу рідним, друзям, землякам… Юнак так і не встиг створити власної родини. У нього залишилися вічно сумуючі батьки, сестра, брат.
«Плине кача» над Іллінеччиною
На колінах земляки зустріли траурну колону із загиблим воїном Русланом Кебою.
Чоловік у цивільному житті розбудовував Україну, працював на будівництві у Києві, Харкові. Мав золоті руки, був майстром столярних робіт. Але взяв до рук зброю, щоб захистити найрідніше. На війні солдат Руслан Кеба був снайпером. Відмінно виконував свій військовий обов’язок. Користувався авторитетом серед своїх побратимів. Завжди намагався підтримувати високий моральний дух серед таких воїнів, як і сам. 6 лютого поблизу н.п. Кремінна Сєверодонецького району, що на Луганщині, Руслан загинув. Без надійної підтримки залишилися батьки, донька, сестра, племінники, які теж захищають Україну.
Б’ються на смерть земляки
Жалоба у Барській громаді… Захищаючи Україну від російських окупантів, загинув мужній та сміливий Євгеній Півторикопний. Клята війна забрала сина, коханого чоловіка, люблячого батька, доброго друга, вірного побратима… Щирої, красивої усмішки й теплого, глибокого погляду Євгенія бракуватиме багатьом, хто його знав, поважав і любив.
Мама обіймала сина в труні
Вінниця прощалася із Олександром Мельником. Для нього війна почалася 9 років тому. Ветеран АТО/ООС знову взяв в руки зброю, щоб відстояти Україну.
– Саша, я не хочу вірити, що тебе немає…. Ти справжній друг. Патріот. З 2014-го на цій триклятій війні. Кажуть, Герої не вмирають… Але тебе вже немає… Доброї, чуйної людини, яка більше за своє життя любила рідних, своє місто і свою Україну, — у жалобі Ірина Стужук-Кладова, Анатолій Поліщук та інші друзі-побратими.
13 лютого сотні вінничан, виснажена горем старенька мати, діти, сусіди, колеги навіки прощалися з Героєм…
24-річний Дмитро Арканюк 14 лютого повернеться на щиті додому
Страшна звістка знову сколихнула село Мелешків та всю округу Гайсинщини. Боронячи Україну, загинув молодий відважний воїн Дмитро Арканюк. Ще одне молоде життя забрала клята війна. Осиротіла родина, батьки втратили свою дитину, село втратило сина. Дмитро отримав медичну спеціальність, але після строкової служби вирішив поєднати життя з професійною армією. Підписав контракт і служив у в/ч 3017 НГУ у Харкові. Боронив Україну під час АТО/ООС. І після повномасштабного вторгнення знову взяв до рук зброю.
Молоде квітуче життя юного Героя на полі бою обірвала ворожа куля.
Біля Спірного на Донеччині загинув нацгвардієць зі Стрижавки
Олександра Дземуху земляки знали як доброго господаря, батька двох синів, чуйного сина своєї матері. Своє життя Дмитро присвятив військовій службі. Служив у військовій частині №3028. З 2014-го воював у зоні АТО на Донеччині. Від початку повномасштабного вторгнення знову став до зброї. Був майстром-сержантом, сержантом матеріального забезпечення роти оперативного призначення. 2 лютого ворог обстріляв позиції біля Спірного Донецької області, де знаходився Олександр Дземуха. На жаль, вийти з-під обстрілів йому не вдалося…
Лікувався, щоб повернутися у стрій, але не зміг…
11 лютого в с. Іскриня прощалися із воїном-земляком. Анатолій Кучер народився в с. Балин. Працював в ПрАТ «Дашківці» водієм, потім охоронником. Після повномасштабного вторгнення рф в Україну, 12 березня був мобілізований до служби в лавах ЗСУ. Отримав звання старшого сержанта, був призначений на посаду водієм — лінійним наглядачем кабельного відділення зв’язку в/ч А4053. Брав безпосередню участь в районах ведення бойових дій, в районі Лимана та Соледара. У зв’язку з погіршенням стану здоров’я декілька місяців лікувався. Але 9 лютого серце вірного захисника України навіки зупинилося.
Дві похоронки у Могилеві
У важких боях за рідну землю і її незалежність на Сході України загинули двоє могилівчан. 40-річний Павло Лебідь — солдат десантно-штурмового відділення батальйону морської піхоти загинув на Донеччині 6 лютого. А 51-річний Євген Новосьолов — молодший сержант стрілецької роти, віддав життя за Україну 8 лютого на Луганщині. Вічна пам’ять і слава нашим Героям
Вінницький гуманітарний ліцей у жалобі
На Сході країни від ворожої кулі загинув колишній учень Костянтин Панков. Талановитому, розумному юнаку навіки 26…
– Втрачаємо найкращих! Шануємо подвиг та світлу пам‘ять про Героїв, які віддають своє життя за кожного з нас! Царство небесне та вічна пам‘ять Костянтину! — у жалобі однокласники, вчителі, друзі.
У Соледарі загинув Владислав Козачишин
Зв’язок з воїном обірвався на початку січня. Більше місяця жевріла надія, що Влад живий. Але дива не сталося…
Владислав Козачишин — житель с. Оратівка. Загинув у Соледарі. У 24… Зв’язок із Владиславом пропав ще 4 січня. Рідні довго шукали і вірили… Земляки згадують, що хлопець після смерті батька швидко подорослішав. Був і господарем, і порадником, і стіною для своєї матусі. Закінчив з відзнакою Одеську юридичну академію. Працював у місцевому суді. Офіцер ЗСУ. Мужній, сильний, вірний народу і присязі. Але путіністи знищують цвіт української нації.
Янголом неба став 26-річний Сергій Бенедик
Сергій родом із с. Печера Шпиківської громади. На війні був командиром відділення управління мінометної батареї механізованого батальйону. 6 лютого на околицях села Площанка Луганської області внаслідок мінометного обстрілу ворогом отримав поранення, несумісне з життям…
Ворожий мінометний обстріл зупинив політ Дмитра
Жителі Тульчинської територіальної громади зустріли живим коридором загиблого Дмитра Гандзія — жителя с.Трудове Піщанської громади. Він був старшим навідником гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки. Під час мінометного обстрілу отримав поранення, несумісні з життям.
Йому назавжди 36…
Загинув в аварії Сергій Андреєв
44-річний Сергій Андреєв поспішав на навчання, але цей шлях став фатальним для воїна. Стрілець-зенітник зенітно-ракетного взводу лише нещодавно повернувся із Соледарського напрямку. Боєць пройшов справжнє пекло, але загинув, на жаль, внаслідок нещасного випадку…
На щиті…
6 лютого на Донеччині загинув стрілець-санітар мотопіхотного відділення мотопіхотної роти в/ч А2960 житель с. Оляниця Сергій Литвин.
У бою за незалежність і свободу України, виконуючи свій військовий обов’язок, загинув житель с. Кантелина Дашівської громади Іван Крохмаль.
Редакція газети висловлює щирі співчуття рідним загиблих героїв… Вічна слава і вічна пам’ять…
Сторінку підготувала
Людмила ПОЛІЩУК
