Як відомо, бійці 14-ої бригади оперативного призначення імені Івана Богуна, на базі якої зараз формується «Червона калина», одними з перших 2014 року зустріли ворога на Сході. Калинівські гвардійці брали участь у боях за Київщину, Донецьку і Луганську області. Вони й серед тих, хто до останнього тримав оборону в Сєверодонецьку.

– На початок повномасштабного вторгнення у нас було два потужних підрозділи, які виконали завдання під час оборони Києва не просто на «відмінно», а на «відмінно з трьома плюсами», — розповідає Олександр Охріменко. — Після успішних дій на Київщині в червні наш підрозділ виконував завдання в населених пунктах Сєверодонецьк, Лисичанськ, Білогорівка, Спірне, Верхньокам’янське.

Командир бригади Олександр Охріменко

Наприклад, у Білогорівку ми зайшли на початку вересня і тримали її протягом майже двох місяців. Це не показували по телевізору і нікому про це не казали. Ми перебували набагато далі від інших підрозділів, проводили розвідку – наші БПЛА, наші розвідники заходили на ворожу територію, моніторили ситуацію в цьому районі. Ми фактично були в тактичному напівоточенні, ворог розташовувався вздовж берега по річці Сіверський Донець. І не розумів, як ми там опинились і як могли виконувати завдання. Ніхто тоді не думав, що ми візьмемо Білогорівку, а ми її взяли з малими втратами.

А зараз ці бойові офіцери, солдати, сержанти стали «кістяком» «Червоної калини». Уже є охочі перейти до нашої бригади цілими підрозділами, зокрема й зі Збройних сил, з інших військових формувань. Є багато підрозділів, які не воюють, зокрема й тероборони. І вони хотіли б служити у нас. Але механізм переводу між відомствами дуже складний. Звер­таються й люди, які ще не служать, але готові захищати країну.

– Які саме бригади «Гвар­дії наступу» фор­­муються?

– Ударно-штурмові, танкові, артилерія, роз­відка. Підрозділи, які займаються забезпеченням.

Усім, хто до нас зараз звертається, пояснюю, що нацгвардійці проходять кілька­місячну підготовку з наступним бойовим злагодженням. До підготовки залучаються найкращі інструктори з вогневої і тактичної підготовки. У Національній гвардії розгорнуто навчальні центри з навчально-матеріальною базою. Буде й індивідуальна, і колективна підготовка. Для кожної людини, залежно від її фахових і фізичних здібностей, ми знайдемо застосування.


– Щоб потрапити у вашу бригаду, можна одразу до вас?

– Не обов’язково йти в районний центр комплектування чи в ЦНАП. Можна просто приїхати у військову частину, і ми все зробимо за них.

– На якому рівні має бути фізична підготовка?

– Вони залежать від підрозділу. Більш високі критерії – для штурмових підрозділів, для розвідки, а, скажімо, для підрозділу забезпечення вони нижчі.

Ми приділяємо увагу й психологічному стану бій­ців, тому в кожному під­розділі бригади є відповідні фахівці, група психологів, які працюють під час прийому людей, підготовки особового складу. Ніхто не знає, як поведе себе людина, яка потрапила в стресову ситуацію, тому ці всі заходи обов’язково проводяться. Якщо є якась позаштатна ситуація, ми таких військовослужбовців одразу забираємо на віддалення з передової. У зоні бойових дій також працюють психологи.

– Що буде з штурмовими бригадами після війни?

— Буде зменшено кількість особового складу, підуть ті, кого було мобілізовано. Решта – хто підписав контракти – проходитимуть службу. Буде далі йти підготовка, нарощування сил і засобів.

Каріна МАЄВСЬКА