Вінницькі слідчі чекали Антона Шевцова, який обіймав генеральську посаду у Вінницькому УМВС, 4 березня, щоб вручити звинувачення у статті, яка передбачає 15 років ув’язнення.

Щоправда, навряд чи він сюди з’явиться. Бо хоча вказує, що проживає в Києві, реально — в окупованому Криму. Не знаємо, чи теперішню справу таки довели до суду саме ті слідчі СБУ, які порушували її проти нього ще в 2016-му, але під тиском «зверху» та нардепів закрили. Та, на нашу думку, саме ця історія із призначенням начальника УМВС Вінниччини вже після Майдану свід­чить про те, наскільки система «кротів» окупанта та лобістів рф, ще з початку війни в 2014-му, була сильною в Україні. І вони були скрізь — від найвищих посад вже постмайданівської держави до нардепів серед патріотичних сил.

Отож, повертаємось до призначення цього «цінного кадра» керувати вінницькими правоохоронцями. Всі пам’ятають, як його особисто привіз сюди племінник нині покійного нардепа Анатолія Матвієнка, тоді, як і він, нардеп від БПП Сергій Березенко. Вже під час мітингів протестуючих атовців та майданівців його «груддю» прикривав інший нардеп від БПП Іван Мельничук.

Чим так цінний був цей кадр із Криму із явно сумнівною репутацією? Бо в Черкасах, де він також очолював поліцію, «зробив» вибори цьому самому мало кому відомому депутату, якому протистояв Корбан. Але кого нам підсовували? Журналісти «33-го» та громадські активісти, коли копнули минуле «опера», були шоковані. Бо ж недавно цей «кадр» радів окупації Криму, йшов в колоні з «колорадкою», вітаючи приїзд путіна, зустрічався з одіозними особами рф та був явно проросійським і навіть роздавав інтерв’ю росзмі «как рад освободітелям»?

Наші джерела повідомили, що і паспорт вже встиг співробітник кримської поліції часів України отримати, і перейти на службу забажав… І раптом він випливає в Києві не просто «відданим» високопосадовцем поліції, але й призначеним начальником. Куди? В проукраїнську Вінницьку область! Хто його так «ретельно перевіряв», хто «давав добро»?! Невже особісти так явно облажались? Чи зумисне «закрили очі»? Бо ж, тільки вдумайтесь: вже з російським паспортом полковник випливає начебто і учасником бойових дій!

Діляться автомайданівці:

— Робимо запит у військову частину на Сході… Командир зізнається, що такого атовця в очі не бачив, хоча ось так «прикомандировували» йому не одного… і потім таким і посвідчення учасника АТО видавали…

У цей час наші джерела в правоохоронних органах, які знали особисто Щевцова і мали контакти із відставниками на вже окупованому півострові, повідомили, що начебто Шевцов як один із заступників діючої кримської поліції поспішив присягнути рф, для відданості, встиг з родиною отримати паспорти окупанта. Але спецслужбам рф потрібно було формувати агентуру серед правоохоронців в Україні. І тому його «командирують» до України. Мовляв — переконуй, що відданий Україні…

Судячи зі стрімкого злету, стає зрозуміло, що інші високопоставлені «кроти» у владі України створюють Шевцову «легенду атовця», просувають по кар’єрній лінії. Наскільки сильною було це лобі росспецслужб — очевидні не лише ці, але й події, які викладемо далі. Бо коли під тиском громадських активістів, учасників війни, майданівців, наших журналістських розслідувань Шевцова звільняють з посади керівника Вінницького УМВС, Вінницьке СБУ порушує проти полковника з Криму кримінальну справу. А він не встигає тоді втекти. І його «тормозять» по дорозі до Білорусі. Із авіаквитком до Москви. Тільки вдумайтесь, міг реальний учасник АТО, офіцер України їхати в столицю окупанта, знаючи, що одразу загримить на Луб‘янку? Вуха агента стирчали вже тоді! І тому втікача завернули і доправили до Вінниці.. Чого лише за цей час не було — йому і «погано» ставало, і адвокат «юлив» в суді… вигравали час, відведений для затриманого. Ну, все, як у всіх, хто добре знає, як обійти закон. І має «кришу»…

А вона, схоже, вирішувала одну «занозу», знайдену у керівника правоохоронців. Бо навіть квитки до Москви були не явним доказом. В його планшеті знайшли список українських агентів, які засилались в тил ворога! — переконують громадські активісти.

До речі, пройде час – і їх чи не всіх таки вб’ють чи викриють…

Тоді наш суд випускає Шевцова прямо із зали суду. За «недостатністю доказів» СБУ закриває цю справу. Наші джерела повідомляли, що на слідчих натиснули зверху. Немовби лобістом Шевцова був також кримчанин, очільник севастопольської міліції, який пішов із МВС у відставку генералом. Але несподівано повернувся вже заступником начальника СБУ України. Його призначення Порошенком ще тоді виликало великий скандал. Бо випливло, що генерал Маліков був зятем мі­ністра МВС України Білоконя. Так, того самого, що з Вінничччини, і проти якого були порушені кримінальні справи. Який досі переховується в росії. Генералу Малікову як очільнику правоохоронців Криму приписували незаконне стеження за Ющенком, ще як кандидатом у президенти. Отримання квартири 200 кв. м та ремонти «по- багатому» кабінетів і т.п. Тоді за це звільнили, а вже після Майдану призначили заступником начальника СБУ? При біглому родичеві в росії?! Ось так поворот…

Але ще один зухвалий поворот попереду, коли начебто офіційно для рашистів атовець — «каратель» Шевцов, ще й офі­цер України, преспокійно повертається жити до окупованого Криму. І вже звідти шле грізні «стрілки» активістам, журналістам і операм, називаючи їх дебілами... Одним словом, «людина честі» в усій красі... Бо включається наш «доблесний і гуманний» суд. І його поновлюють на посаді.

«Готуйтесь…» — екс­начальник поліції Шевцов погрожує заявою вінницьким активістам. А журналістам «33-го» ставить ультиматум: протягом доби все спростувати і «мордою об асфальт»

Антон Шевцов виграє суд у СБУ і прокуратури. Про це тепер підозрюваний у зраді Україні тоді бравурно розповів на своїй сторінці у соцмережі.

— Апеляція залишила рішення суду першої інстанції у силі. Тепер наступний етап. Я з моїми адвокатами готую заяву в ДБР за ознаками злочинів, скоєних щодо мене. Хочу подати клопотання про допит оперативних співробітників СБУ у Він­ницькій області. Хто і як знайшов та допитав інших ручних провокаторів у моїй справі, які стверджували, що бачили мене в «ЛДНР», знають про мої контакти з ФСБ, — заявляв тоді зухвало Антон Шевцов. — Хто ухвалив рішення про моє незаконне затримання та поміщення в ІТТ. Маю на руках повний список організованої групи «Автомайдан»… У підсумку хочу спонукати органи слідства до притягнення до відповідальності винних. Всіх. Готуйтеся!…

Пост колишнього керівника поліції області неабияк обурив вінницьких активістів, й вони вимагають поновити розслідування щодо cписку з персональними даними наших ДРГ, який знайшли у планшеті одіозного Шевцова. Не злякав він і нас. Ми повторили факти, які вказували на зраду! Але лобісти агентури спецслужб рф виявились сильнішими… Та і деякі наші громадські активісти, а таких було 17 організацій, як могли відстоювали призначення і повернення Шевцова.

Їхні опоненти озвучили цифру — немовби обіцяли по декілька тисяч у.о.

Така зухвалість зрозуміла, бо ж Антоша і йому подібні чекали, що «за три дні» Україна буде окупована. І він очолить чи обласну поліцію, чи навіть вищу. Недаремно ж так вислужувався перед кураторами з ФСБ.

Ось що повідомляють у СБУ:

— Служба безпеки зібрала беззаперечні докази вини ще одного агента фсб. Поплічником ворога є колишній очільник Головного управління Національної поліції у Він­ницькій області Антон Шевцов, який з 2016 року перебуває у тимчасово окупованому Севастополі та набув громадянство російської федерації. Він за власної ініціативи сприяв спецслужбі рф у проведенні розвідувально-підривної діяльності проти України. Свої «рекомендації» щодо розхитування внутрішньополітичної обстановки в нашій державі він також передавав обвинуваченому в держзраді колишньому нардепу Володимиру Сівковичу.

Встановлено, що саме Шевцов після повномасштабного вторгнення особисто розробив для фсб так званий «План щодо проведення диверсійної роботи на території України». Куратором цього «проєкту» було призначено співробітника 5-ї служби фсб Косенка М.Ю. Цей «документ» передбачав проведення агресором серії вибухів на об’єктах цивільної інфраструктури в різних регіонах нашої держави. Відповідно до розробленого «сценарію» після терактів мали відбутись показові затримання «винних» та публічно пролунати сфабриковані звинувачення у їхній причетності до руху опору. Усе це планували широко оприлюднювати в ін­формпросторі через основні рупори кремля та підконтрольні Телеграм-канали. Таким чином, москва планувала дискредитувати Україну на міжнародній арені та спробувати виправдати окупацію частини території нашої держави.

Спецслужбам ворога пропонував створити штрафбат із українських військовополонених

Їхнім родичам — підтримку. І вони, як до останньої надії, звертались до нього. Та тільки він і їх, виманивши контакти, хотів зробити агентами та диверсантами, шантажуючи рідними — військовополоненими? Щоб замінити зеків-вагнерівців і зробити смертниками. Цей розділ особливо цинічний в справі зради цього полковника української поліції. Згорьовані родичі українських військовополонених, почувши його публічну заяву про розшук таких, кидались до нього за допомогою. А тепер послухайте, для чого насправді він із феесбешниками створили цей проєкт.

– За даними пресслужби СБУ, Шевцов, із залученням відомого прокремлівського пропагандиста, розробив медіапроєкт із псевдопошуку «українських військовополонених». (За нашою інформацією, мова йде про Шарія — авт.) У такий спосіб ворог хотів створити передумови для вербування родичів українських захисників, а також дискредитації політичної та військової влади нашої держави. Вказаний проєкт було затверджено куратором з фсб Косенком М.Ю. та його керівництвом. (Тут слід нагадати, що куратором по «українській агентурі» у п’ятому відділі є ще один вінницький генерал, військовий злочинець із Вінниці Анатолій Болюх! Просто суцвіття зрадників!)

Ворожий агент надавав своїм кураторам з фсб інформацію про колишніх українських правоохоронців, яких пропонував залучати до розвідувально-підривної діяльності проти України.

Окрему увагу зрадник приділяв збору даних щодо обсягів та шляхів надходження в Україну міжнародної військової допомоги. Для цього намагався сформувати власну мережу інформаторів у різних регіонах нашої держави. Серед основних «кандидатів» розглядав колишніх працівників розформованої міліції, яких звільнили з органів внут­рішніх справ у 2014 році. Понад вказане Шевцов подав на розгляд керівництва 5-ї служби пропозиції щодо створення т.зв. «Першого українського добровольчого корпусу» з-поміж полонених українських військовослужбовців.

Наразі співробітники СБУ поетапно задокументували злочини Шевцова і встановили коло осіб, залучених ним до протиправної діяльності. На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили російському агенту про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Тривають комплексні заходи для притягнення винних до відповідальності. Слідчо-оперативні дії проводили співробітники СБУ Він­ницької області за процесуального керівництва обласної прокуратури. Тепер розумієте, наскільки Україна запізнилась у виявленні ось цієї агентурної сітки ворога, яка працювала проти України!

Наприклад, якби закон про колаборацію був прийнятий в 2014-му, цей зрадник і сотні йому подібних вже сиділи б у тюрмі. А якби органи СБУ ще тоді реально, а не «заявлено» очищали ефективно свої ряди? Хто б відбілив явного зрадника? Чи суди, якби були не корумповані — поновили б такого на посаді керівника обласної поліціі?! І чи справді патріотичними були керівники держави, які лобіювали такі призначення?

А в цей час «вісточка» із Криму прийшла і від виплеканого українською правоохоронною системою кадра. У притаманній собі манері А. Шевцов назвав слідчих дебілами. Ще раз «завєріл» у підтримці рф та псевдореспублік і поклявся, що ніколи не скаже «Хероям сало»... А бути «заступником путіна» для нього велика честь.

Ось такі вони, «цінні номенклатурні кадри» України. Боже, кому ми молилися...

Тетяна Квасюк
Людмила Поліщук