Як розповів керівник Центру гуманітарного розмінування Володимир Байда, близько 137 тисяч квадратних кілометрів території України ще залишаються потенційно замінованими внаслідок бойових дій.

Реального розмінування потребують 15–20% ділянок, які вважаються потенційно небезпечними. Частину з них почали очищати ще торік. Уже здали в користування понад 9500 гектарів, на розмінування яких держава витратила близько 570 млн гривень. Для порівняння, урожай кукурудзи з такої ж площі міг би принести близько 640 млн гривень.

У 2025 році темпи розмінування в Україні суттєво зросли. За державною програмою провели 144 аукціони на очищення близько 28,5 тисяч гектарів. Орієнтовна вартість робіт — майже 2 млрд гривень. Для порівняння, торік на тендерах ішлося лише про 9,5 тисяч гектарів. Окремо зросла участь фермерів-одноосібників — найбільш уразливої категорії землевласників. Вони подали 213 заявок на розмінування 3,4 тисячі гектарів.

Також в Україні збільшилася кількість операторів протимінної діяльності — до 130, а загальна кількість машин для розмінування перевищила 280 одиниць, що, за словами Байди, є найбільшим показником у світі. Частина техніки — українського виробництва, ще дев’ять машин перебувають на етапі сертифікації.

За даними Центру, середня вартість розмінування одного гектара сільськогосподарської землі знизилася з 30 тисяч доларів до близько 1400 доларів завдяки відкриттю ринку та конкуренції між операторами. Водночас зростає небезпека для саперів через російські дрони. Тому в Україні розглядають можливість збільшити безпечну зону для гуманітарного розмінування з 20 до 50 км від лінії бойових дій.

У 2026 році Центр гуманітарного розмінування планує перейти до очищення територій полігонами, а не за кадастровими номерами, що має прискорити роботи. Також окрему увагу приділять водоймам і лісам: за оцінками, понад 400 тисяч гектарів лісів і до 1,35 млн гектарів водойм та узбереж можуть залишатися потенційно небезпечними.

Державна програма компенсації діє з березня 2024 року. Наразі держава відшкодовує 100% вартості розмінування, а заявки аграріїв проходять через Державний аграрний реєстр і систему Prozorro.