Серед злочинців РФ є й високопосадовці, включаючи міністра оборони Сергія Шойгу.

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі має намір відкрити дві справи про воєнні злочини, пов’язані з вторгненням Росії в Україну. The Guardian описує деяких російських командирів і генералів, яких звинувачує Україна.

Видання The Guardian проаналізувало схему, яку українські прокурори використовують для відстеження доказів воєнних злочинів Росії. На дошці розміром 4 метри завширшки та 1,5 метра заввишки міститься детальна схема всього російського військового командування в Україні. Є імена та фотографії, це низка осіб, щодо яких Україна веде розслідування за можливу причетність до воєнних злочинів. На карті зображені сотні російських солдатів, розділених по полках, аж до верховного головнокомандувача РФ Володимира Путіна.

"Ми почали складати карту російських командирів і генералів минулого року. І ми продовжуємо оновлювати її тиждень за тижнем", — сказав Олександр Фільчаков, головний прокурор Харківської області, який разом із колегами в інших регіонах працював над дошкою з моменту російського вторгнення.

Напевно, найжорстокіше Росія діяла в Маріуполі після початку повномасштабного вторгнення, де, за даними української влади, було вбито 22 тисячі людей. Руйнування міста викликало порівняння з блокадою Алеппо в Сирії, яке також перетворилося на купу руїн після російського бомбардування. Обома російськими кампаніями керував генерал-полковник Михайло Мізінцев, російський військовий чиновник, проти якого в березні 2022 року британський уряд запровадив санкції через його роль у бомбардуваннях обох міст.

За словами військових експертів, у Маріуполі він скористався досвідом, отриманим у Сирії, де спостерігав за жорстокими бомбардуваннями, які знищили більшу частину Алеппо. Як і в Алеппо, Мізінцев спочатку відрізав українські сили від їхніх ліній постачання. В результаті генерал-полковник отримав прізвисько "маріупольський різник".

З початку російського вторгнення стало зрозуміло, що серед військ й офіцерів, які воюють в Україні, було багато тих, хто був у Сирії. До війни 61-річний Юрій Ставицький, начальник інженерних військ збройних сил Росії, був найбільш відомий тим, що керував розмінуванням Пальміри.

Крім того, північно-східний район Харкова став одним із найбільш постраждалих внаслідок дій російських Збройних сил. Туди було скинуто кілька одиниць забороненої зброї, зокрема, касетних боєприпасів. Відповідальність за ті вибухи несе Олександр Журавльов, російський генерал-полковник, який допомагав Мізінцеву під час бомбардування Алеппо у 2016 році. 57-річний Журавльов тричі побував у Сирії та був удостоєний однієї з найвищих військових нагород Росії - Героя Російської Федерації. За численними даними, Журавльов був єдиним високопоставленим російським офіцером, який міг підписати наказ про обстріл Харкова "Смерчами".

Після несподіваного контрнаступу української армії, яка відбила майже всю Харківщину та відкинула росіян до кордону, Журавльов був звільнений Кремлем і замінений генерал-лейтенантом Романом Бердніковим.

Також видання згадує й обстріл ТЦ "Амстор" у Кременчуці російською ракетою Х-22, де загинули десятки людей. За даними української прокуратури, удару завдав 52-й важкий бомбардувальний авіаційний полк, яким зараз керує 51-річний полковник Олег Тимошин.

Спецслужби України також звинувачують Тимошина у причетності до ракетного удару по житловому будинку в Дніпрі, внаслідок якого загинули теж десятки людей.

Безпосередній начальник Тимошина в ланці командування - Сергій Дронов, головнокомандувач ВПС Росії, відповідальний за всі військові операції в Україні. Дронов народився у селі на сході України, він теж брав участь у бомбардуванні Сирії.

Коли росіяни відійшли з Київської області на початку квітня минулого року, у місті Буча вилучено близько 458 тіл, похованих у десятках братських могил. Під завалами будівель у Бородянці та Гостомелі знайшли ще сотні тіл мирних жителів. Очолював війська, які, ймовірно, відповідальні за вбивства, зґвалтування та катування мирних жителів, низку звірств, Азатбек Омурбеков, через що йому дали прізвисько "бучанський різник".

Де він зараз перебуває, невідомо. Деякі джерела повідомляють, що після відступу з Київської області Омурбеков перекинув своїх солдатів до Білорусі. Однак за іншими даними, він згодом дістався Бєлгорода, звідки приєднався до інших полків в операціях на Харківщині.

У російському військовому командуванні Омурбеков, як і всі старші офіцери, дислоковані в Україні, виконував накази Олега Салюкова, генерала армії та нинішнього головнокомандувача Сухопутних військ Росії.

У свої 67 років Салюков - один з найстарших високопоставлених чиновників російської армії. Він найбільш відомий у Росії тим, що очолював щорічний парад перемоги на Красній площі в Москві. Салюков, як правило, тримається стримано, але, як кажуть, має значний вплив у вищих ешелонах армії. "Якщо ви хочете зробити кар'єру в армії, ви повинні отримати згоду Салюкова", - сказало екс-джерело в Міноборони.

В Офісі генпрокурора заявляли, що на сьогодні зареєстровано понад 68 тисяч воєнних злочинів російських військових та 952 факти застосування заборонених засобів ведення війни. Окупанти грабували, катували, вбивали цивільних, гвалтували їх. Також росіяни розстрілювали українських військовополонених.

Наразі країни ЄС роблять перші кроки для створення спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності керівництва РФ за воєнні злочини проти України.  До коаліції зі створення спецтрибуналу для Росії вже приєдналися 32 держави.

Однак, у Кремлі заявили, що Росія не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду в Гаазі, який судитиме російських військових злочинців.

Вадим Снігур