Звільнено з полону і двох рідних братів, які воювали в районі Бахмута.

Серед тих, хто вважався зниклим безвісти, двоє жителів з Калинівської громади — Олександр Шафрановський та Вадим Столярчук.

29-річний Вадим Столярчук був мобілізований 21 березня 2022 року, служив у десантно-штурмових військах. 29 січня цього року військовий не повернувся з бойового завдання у Бахмуті і з тих пір вважався безвісти зниклим. Але мама Вадима вірила у диво, і напередодні Великодня їй наснився віщий сон про сина.

— Раніше з полону звіль­нили одного військовополоненого, який розповів, що з Вадимом був в одній камері. Я чекала, надіялася, що звільнять до Пасхи. Тут сниться мені хороший сон. Ще подумала: це, напевно, Вадима відпустять додому. І точно, дзвонять з Координаційного центру, що син вже в Україні, — ді­литься враженнями мама Вадима Ольга.

Не втрачала віри у звіль­нення сина і мама Олек­сандра Шафранського. Він зник безвісти під Бахмутом у лю­тому цього року. Але рідні не переставали молитися за свого воїна. Радісну звістку мати почула під церквою.

— Стояла біля церкви, святила паску. Тут телефонний дзвінок: сина звільнили, він зараз на реабілітації, — розповіла мама Валентина.

Ще одного воїна дочекалися у Шаргородсь­кій громаді. З Юрієм Наконечним був втрачений зв‘язок у лютому. І ось на Великдень родина у селі Івашківці нарешті почула рідний голос свого захисника.

Та найбільше про звіль­нених земляків раділи в Ладижині, бо туди з полону повертається аж четверо війсь­ковослужбовців. Серед них брат відомого судді Люлька, який відбував покарання за фальшування на себе нападу ще як голова Тульчинського районного суду. Олександра Люлька у Ладижині пам’ятають як прокурора. Розповідають, що з початку війни він з сином пішов в тероборону. Звідти на фронт. Там батько потрапив у полон.

У ладижинських групах у соцмережі вітають з поверненням Сергія Аркавенка, Василя Бобрика — колиш­нього вчителя ладижинської школи, братів Максима і Дмитра Дубину, Миколу Легедзу, Романа Клепу, Сергія Літ­ніцького. Це бійці тероборони Вінниччини, переважно із 168 баталь­йону.

У Великдень, 16 квіт­­ня, загалом додому повертаються 130 захисників України – всі чоловіки, солдати й сержанти. Біль­шість із визволених захищали Україну на Бахмутському та Соледарському напрямках, на Запоріжжі, Херсонщині, Луганщині. 48 оборонців вважались зниклими безвісти. Найстаршому зі звільнених захисників 58 років, наймолодшому — 21 рік.

Каріна МАЄВСЬКА