Прикро, але, на жаль, це реалії сьогодення, що деякі політики, якщо їх такими можна назвати, залишившись в тилу на пригрітих місцях, відправивши власних дружин та дітей за кордон (отож війна обходить їх стороною), знудилися від душевного спокою і розпочали підготовку до майбутніх виборів.
Виставляти себе білими і пухнастими завжди краще на фоні тих, хто облитий брудом. От і взялися за чорний піар, спрямований на тих, кого в майбутньому бачать своїми опонентами. Для цього найняли диванних блогерів, які не шкодують чорних фарб, ладні перевернути все з ніг на голову, перекрутити факти і події до навпаки, просто придумати брехню, яка і приснитися не може, на жодну здорову голову не налізе, аби догодити своїм підлим замовникам, отримавши брудні дивіденди. Ці так звані піарники добре засвоїли істину, що чим безглуздіша брехня, тим більше у неї вірять люди.
Ті публічні і відомі особистості, діти яких не ховаються по закордонах і не поставали враз інвалідами на людях, а вечорами «запалюють» у барах та ресторанах, для них сьогодні – як кістка в горлі. Особливо, коли ще й все роблять, аби допомогти армії, підтримати переселенців та тих простих людей, хто ледве зводить кінці з кінцями у тилу. Отож не обійшли стороною ці чорні блогери і мене.
Зрозуміло, що я, депутат обласної ради трьох скликань, маючи науковий ступінь доктора економічних наук та вчене звання професора, а також досвід роботи у керівництві обласною податковою службою, в попередньому скликанні обласної ради — голова бюджетної комісії та, маючи три вищі освіти (вузи закінчив із відзнакою, здобувши економічний та юридичний фахи), дратую бездарних і продажних, бо вони прагнуть влади будь-якою ціною.Тому, найнявши таких самих бездарів, розпочали чорний піар, змішавши все: святе і несусвітнє.
Саме так я розцінюю цей бруд і марення, які поширюються на мене у соціальних мережах, які давно охрестили помийними ямами, оскільки за пасквілі, розміщені там, автори юридичної відповідальності не несуть.
Замовник, який сам сховався за продажних писак, навіть не вникав у те, що йому видали «диванні блогери», взявши кошти за свою брудну роботу. Бо, розказуючи брехні за мою кандидатську дисертацію, вони навіть і не знають, що я вже й докторську захистив та отримав вчене звання професора.
Недаремно кажуть, що кожен судить в міру своєї розпусти.
Замовники цих пасквілів звикли мати справу із купленими науковими званнями, тому їм важко сприймати рівень знань інших. Вони до своїх вершин ніколи не йшли шляхом, як я, що називається босими ногами по камінню. За них платили їхні батьки, спонсори, хтось винагороджував їхню продажність. А я свої життєві стежини долав самотужки.
Мій трудовий шлях — від простого інспектора податкової до першого заступника та начальника податкової області, я очолював бюджетну комісію Вінницької обласної ради і знав кожен айсберг в бюджеті області. Я тричі отримав довіру виборців і став одним із тих обранців, за якого люди віддали найбільшу кількість голосів.
Захистив спочатку кандидатську, а потім докторську дисертації. Отримав звання спочатку доцента, а потім професора. І я цим горджусь, бо досяг його своєю наполегливістю і працьовитістю, своїм розумом і прагненням дійти до поставленої мети.
Якщо у когось виникають сумніви, я готовий вступити в публічну дискусію з опонентами по моїй науковій дисертації. І побачимо, де вони будуть зі своїми брехливими судженнями.
А тепер щодо служби сина
Знаєте, навіть найзатятіші вороги не використовують дітей, коли хочуть насолити один одному. А в цих, кому жадоба влади засліплює очі, святого немає нічого. Вони лиють бруд на мого сина Владислава, який є ветераном АТО та нині в найгарячіших точках на лінії фронту захищає Україну. Станьте сьогодні в один ряд з ним, і я впевнений, що вам буде уже не до пліток. Але такі продажні і з чорним нутром на фронті теж не потрібні, бо до них не буде довіри у побратимів. До них лячно буде повертатися спиною. Хіба таких людей у майбутньому можна допускати до влади, яку вони ладні здобути будь-якою ціною?
Що в головах і душах цих людей, якщо вони навіть таким не гребують?
Не можу змовчати щодо моїх орденів від церкви
Скажіть, коли людина в рідному селі допомагає відреставрувати церкву на прохання віруючих односельчан, де хрестили мене, моїх батьків, дідів і прадідів, то це погано?!
Вже двічі на сесіях обласної ради я підтримував рішення про заборону московського патріархату. Що тут ще не ясно?! А ордени мені давав ще Володимир Сабодан. Хіба у когось є сумнів щодо любові до України та патріотизму цього покійного митрополита?
Тому закінчити хочу коротко. Якщо комусь спати не дає моє професорство та науковий ступінь доктора економічних наук та висока довіра людей — досягайте таких же результатів.
Якщо стоїть поперек горла авторитет мого сина-воїна — йдіть, як він, на фронт та захищайте нашу державу.
Ми були, є і будемо патріотами нашої країни. І люди, які живуть поруч з нами, це добре знають.
Вся моя родина тут. А де ваші діти і рідні, чорнопіарщики? Чому ви самі не на фронті?
Найкращий суддя — це час. Він все розставляє на свої місця. Моїй матері ніколи не було і не буде соромно за свого сина, а мені не соромно за своїх дітей. Я горджуся ними.
Вислухала
Каріна МАЄВСЬКА
