Хто той таємничий товариш його батька, з яким разом боролись з бандерівцями?

І Кремлівський полк охорони очолював він­ничанин. Розкриваємо таємниці разом.

У 2008 році «33-й канал» публікував спогади жителів Тульчина. Тоді читачі з Тульчинського району повідомили нам, що в дитинстві тут гостював Володимир Путін у товариша батька по НКВД. Тому це місто так добре знав путін. А російські пропагандоси вважали його «городом руской слави». Адже тут, як відомо, був штаб каральних військ під командуванням Олександра Суворова, коли РФ окупувала Поділля та Польщу. А вже в Україні тут організували феесбешне гніздо під прикриттям ряс.

Хто той загадковий чоловік, товариш батька, ката України? І чи живий він?

Як відомо, вже випливли факти, що Володимир Спиридонович був не рідним батьком пу­тіну. І народився він насправді на два роки раніше. Як переконує польська письменниця Кристина Курбач-Редліх, справжній батько путіна Платон Привалов. А мати — Віра, вона жила з ним, а потім пішла, коли виявилось, що він мав ще й іншу дружину. Мати народилась під Уралом у с. Терьохіно. А потім жила в містечку Очер. Вчилась у технікумі і співмешкала з цим Платоном. Завагіт­ніла. Але одного разу вона виявила посилку від законної дружини її так званого чоловіка. Після чого втекла від нього.

Володимир народився у Очері. А Платон кудись пропав. Потім Віра Миколаївна поїхала на практику в Узбекистан. Там познайомилась із грузином Григорієм Осепашвілі. Вони одружились. І Віра поїхала до чоловіка в Грузію в селище Метехі. Через рік батьки привезли 3-річного Володимира до матері. Але вітчим дуже недолюблював пасинка, як зазначали жителі Метехі. І тому мати забрала сина від вітчима. А далі його всиновили родичі Володимир і Марія Путіни із Ленінграда.

За офіційною ж версією, Володимир був третім сином в родині Путіна. Але двоє інших дітей померли в дитинстві.

За офіційними фактами, батько Путіна був фронтовиком. Але Володимир Путін-старший служив у військах НКВД. Тому спочатку він стояв у загородзагонах в блокаду Ленінграда. Не пускав голодних містян до Фінляндії. А потім, за даними деяких істориків, служив в Україні та боровся із воїнами УПА та їхнім підпіллям. Саме тому Путін з дитинства був вихований таким ненависником українських націоналістів.

Під час служби у нього з’явився такий же товариш-енкаведист із Тульчина. Вони підтримували стосунки, дружили. І тому батьки всиновленого таємно сина присилали на ка­нікули саме на Поділля. Тоді це було звичним явищем. Наприклад, половину Тиврова заселяли дачники із Москви та тепе­рішнього Санкт-Петербурга.

Свого часу ми друкували, що на Вінниччину під час канікул приїздив Володимир Висоцький як дачник.

З ким дружив тут Путін в дитинстві? Чи діти, онуки цих втаємничених друзів сім’ї Путіних далі підтримували стосунки з вже президентом росії?

Ми спробували з’ясувати в Тульчині. Але тепер там заперечували будь-які зв’язки із катом України. Показували на будинок, де нібито жив цей однополчанин батька, та казали, що вже давно цих батьків забрали діти в рф і вони там повмирали.

Але чи криється тут ключ до іншої таємниці: чому так близько путін приблизив до себе трьох генералів із Вінниччини і доручив їм ключові пости у підготовці війни проти України.

Кажуть, що найбільшою довірою в особливих дорученнях користується у Путіна навіть не керівник ГРУ, а його заступник Володимир Алексєєв. Ми вже не раз писали про цього генерала, який народився в с.Голодьках, що на Хміль­­ниччині. Саме він, кажуть, керував операцією по втручанню у вибори у США і, ймовірно, по співпраці із командою Трампа. Далі було не менш сенсаційне викриття підлеглих Алексєєва, що розпочалось із справи з отруєння Скрипаля. А далі розплутався клубок із вибухами складів зброї у Чехії та Болгарії, вбивством чеченського лідера в Німеччині. І всі кінці вели до ГРУ… Потім — спецоперації в Сирії. І у них засвітився куратор – Алексєєв. Про величезну довіру путіна свідчить те, що саме колишній уродженець Хмільницького району, що на Вінниччині, курує обміни всіх військовополонених з російської сторони.

Уявляєте, цей чоловік знає кожного їхнього агента у нас. Від органів влади – до СБУ та розвідки…

Не менш довіреною особою до початку війни був і вінничан Анатолій Болюх. Він випускник школи №1 і також має у Вінниці родичів. Зокрема брата-ексзаві­дувача відділенням лікарні. Є інформація, що саме Болюх за 2 дні до початку війни доповідав путіну, що вся армія зрадників готова приймати рф і підтримувати військо загарбників у захопленні міст і сіл України. Але після того, як блискавична війна потерпіла фіаско, його навіть арештовували. І тепер навіть справа про 5 млрд доларів, потрачених на вербування агентури в Україні, вже відома багатьом. Відомо, що генерал Болюх довгий час працював під прикриттям проректором університету Дружби народів, що в Москві, ві­домої кузні кадрів для російських спецслужб. Саме колиш­ній він­ничанин під­бирав там «благонадійних» для роботи в спецслужбах РФ.

До речі, таким же проректором ву­зу свого часу працював і путін. Зрозуміло, що з тими ж повноваженнями.

Однокласники Болюха, ана­лізуючи його появу у школі і тісне спілкування з деякими вчителями старшого гарту цієї школи, підозрюють, що він і у цій гімназії із поглибленим вивченням іноземних мов підшукував перспективні кадри для шпигунства.

Як повідомляють вже українські генерали української зовнішньої розвідки, зокрема М.Маломуж, російські розвідки сприяли засиланню вже завербованих українців на навчання та стажування, обмін досвідом до США та ЄС. А вже ті, повіривши у здібності кандидатів, лобіювали їх на відповідальні пости в Україні. Ось такі гамбіти виходили…

І третя ключова фігура, яку точно не могли затвердити без путіна, це керівник об’єднання героїв росії — Олександр Пегішев. Нині також військовий злочинець. Він народився і виріс у с. Сальнику, що біля Калинівки у Вінницькій області. Він вже був у відставці. Але його, за твердженнями ще живої матері, покликали на службу, щоб дати чин генерала. Тепер цей генерал курує підготовку штурмовиків та дрг для засилання на фронт та за його лінію.

Зрозуміло, що такий генерал також має користуватись великою довірою тирана…

Отож чи був у цих генералів покровителем той офіцер НКВС, що був товаришем його батька, його нащадки? Чи в путлера з того часу виникла любов до Вінниччини, відтоді як він побував тут, важко сказати…

Україні ще довго доведеться вичищати агентурну сітку ворога. Бо тут, як кажуть, «харашо поработалі» наші земляки і улюбленці путіна.

А в тому, що в них тут є чимало таємних соратників, свідчить те, що перед вторгненням генерал Алексєєв з якогось дива два сезони провів у санаторії Хмільника. Кажуть, що в «Поділлі»…

А як пояснити те, що саме він курував захопленням росією Криму, а вже за 6 місяців після початку війни спокійно приїздив на похорон матері у Голодьки і ніхто його не затримав. Як він міг пересікти кордон туди і назад?

Ще одним загадковим вінничанином є Олександр Гусаков. Він змінив прізвище, коли одружився в рф з донькою впливового бізнесмена. Саме Олександр служив у Кремлівському полку, який охороняє президента рф. Деякі джерела стверджують, що навіть очолював цей полк. Раніше знайомі Олександра, його родичі розповідали, що він приятелює з пу­тіним, і в Щітках, що біля Вінниці, навіть побудував будинок, в який той приїздив чи мав приїздити на полювання.

Офіційно ми не знайшли підтвердження цієї інформації. Однак в минулих номерах писали, що Олександр сьогодні в розшуку в рф і має там борг у банку 16 млн доларів. А у Вінниці в нього забрали ділянку, на якій був побудований незаконно елітний ресторан.

На початку війни, коли путін був переконаний, що захопить Київ якщо не за три дні, то місяць, він, кажуть, особливо нервував, коли дізнався, що у Вінниці найновіші російські ракети розтрощили Вінницький аеропорт. Невже збирався приземлитись тут із тими генералами-вінничанами на білому коні переможця?

А вийшло, що якщо й приземлиться, то в Гаазі… Як казали наші бабці: високий політ — низька посадка.

Тетяна КВАСЮК