Ми вже писали про те, як вінничани – мати Наталя Клебан та її син Василь ВІСІМ років в суді доводили явну провину тодішніх даішників, які били інваліда дитинства прямо в відділені поліції.

«33-й», журналісти інших ЗМІ, проводили по цій резонансній справі власні журналістські розслідування і переконувались, що цю справу можна було довести до суду та винести вирок максимум за рік.

І відповідальність там мала бути не лише цих двох екс-міліціонерів, але й третього,  який був свідком цього беззаконня та знущань над Василем. І він ще порадив підти та добивати там, де немає камер…

Але Вихристь так і залишився свідком… Бо справу валили, рвали, оббріхували потерпілого ще в прокуратурі… І все тому, що обидва даїшники з відомих родин. В одного підозрюваного двоє братів судді. В іншого – брат в керівництві поліціі області.

Треба віддати шану матері Наталі та сину Василю, які попри висновки оточуючих, що нічого в них не вийде з такою «кришею», йшли до кінця.

Василеві, єдиному синові в сім’і  Клебанів зробили важку операцію на серці. Тому йому не просто дались роки цієї судової тяганини. Як і матері. Але вони боролись – із затягуваннями розгляду, брехнею, що один із підозрюваних на фронті. Мобілізований… але таким він не був.

Уявіть як було сину волонтеру і матері, які як можуть допомагають бойовим підрозділам, бо й їхній чоловік та батько, мобілізований, пройшов нульовки, Бахмут…

Як відомо, Вінницький міський суд виніс, на думку потерпілої сторони, вкрай несправедливе рішення - ексдаїшникам присудили умовний термін покарання.

Наталя, громадськість, обурювались і ми писали про це…

Тому подали апеляцію.

Вінницький Апеляційний суд звернув увагу на порушення суду першої інстанції і змінив вирок.

Він присудив кожному підозрюваному реальний термін - 3 роки позбавлення волі.

Ось що заявила Наталя Клебан:

- 15 червня 2023 рік…Що я відчуваю? Як мати? Я Вам писала майже 8 років. Про мої відчуття. На життя і здоровʼя нашого единого сина , в якого з дитинства було хворе серце і він мав інвалідність, вчинили замах. Ми важко це пережили , але люди , які вчинили цей проступок, не визнали своєї провини. Бо ми не почули і не побачили  цього за весь цей час. Ці люди були впевнені у своїх звʼязках і фінансових можливостях. Це Ваш вибір. І ще мені було прикро слухати постійно брехню адвокатів, що мені потрібно 20000 у.о! Ні матері Василя не потрібно 20 тис. $! Як би це була правда, то ви б вже давно відкупилися. Мені було потрібно від Вас почути правду в суді і я і мій син почувши її готові були Вас пробачити і ми б це зробили. Але цього не відбулося. Ви з самого початку обрали шлях брехні і грошей . Що ж тепер отримали : Законне рішення!!! Особисто я повірила в справедливість!!! Хочу подякувати всім тим людям , які не були байдужі до цієї справи: родині, надійним друзям, справжнім офіцерам поліції, лікарям , які врятували тоді життя нашому сину, слідчим, особлива подяка ЖУРНАЛІСТАМ. Ви дійсно не дали Всі разом знищити цю справу. Завдяки Вам на Закон сили застосували: силу закону. Вдячна Адвокатам, активістам дорожнього контролю , неймовірна подяка нашим воїнам, підрозділам, які ми підтримуємо і які підтримували нас. Сьогодні вони написали - тепер наша черга пошвидше наблизити перемогу, дякую мої дорогі, кожен з Вас в моєму серці. Особисто для мене це не перемога. Я не радію!!! Винесли справедливе рішення!!! Це означає, що Українцям варто боротися за права людини. Це дуже важко, практично не можливо, але ми маємо боротися за світле майбутнє наших дітей. Наш син відмовився перевертням в пагонах платити за безпечний проїзд нічним містом і йому продемонстрували всі свої можливості, хто вони і яка в них влада, а після всього , що вчинили , вони на всю країну демонстрували роками, що вони уникнуть покарання!!! Але сила в правді!!! Я повірила в справедливість !!! Дякую

Тетяна Редько