Згідно з опитуванням соціологічних служб, більшість, 52,9 % не вважали День Конституції України святом! Результати опитування в останній мирний 2013 р. показали, що День Конституції України є найулюбленішим святом лише для 4 % громадян! Це було останнє місце серед інших свят!
Може тому і почалась ця війна, що ми так мало значення надавали святу основного закону України?
А її Конституційні закони про безкоштовне лікування, безкоштовне навчання, надра і землю, які належать народу, а головне ВЕРХОВЕНСТВО права і гарантування СПРАВЕДЛИВОСТІ в нашій незалежній Україні так безбожно ігнорувались?
Просто уявіть, якби ми були б хоча б такими як зараз в тих далеких 90-х, коли Бог дав нам після Орлика, першу у історії Конституцію незалежної держави? Хіба б ми виплодили найстрашнішу кланово-олігархічну систему яка як саранча пожирала в цій країні все і набивала зеленими власні вклали у іноземних банках ? Хіба б ми дали б їй затягнути нашу країну у одну із найбільших корупційних прірв у світі? Хіба б дозволили вкрасти купці негідників, більша половина з якої вже на рф, або відсиджується в «теплих краях», фабрики і заводи, землю і надра, які по Конституційному праву належали нам і нашим дітям?
А головне – всі обрані нами ЗА КОНСТИТУЦІЙНИМ правом довоєнні Президенти були такими, яким Україна, давайте зізнаємось чесно, не боліла! І тому вони не змогли забезпечити нам ефективну обороноздатність країни та непорушність її кордонів. Бо обирали не реальних патріотів щоб служили, а красіві картинки з телеекранів!
Зате ми побили сумний рекорд у світі – наймасовіше РОЗКРАДАННЯ і розбазарювання військово-оборонного комплексу! В жодній країні світу так не розікрали власну Армію! Навіть того що мали! Чого вартий лише третій у світі ядерний потенціал!
Ось лише деякі підсумки того, щоб в цей день зрозуміти – кого ми обирали, ігноруючи це одне із основних свят держави! А ті, так само обрані нами, на «дурну голову», творили з державою і її Конституцією що хотіли. І ми їм дозволяли це робити!
Підводимо підсумки – ця війна показала, як ми нехтували тим, що найдорожче і вже було!
Як нами нехтували ті, кого обирали і кому довіряли!
Висновок – коли Бог пошле, а наші славні захисники наближать перемогу, зробімо настольною книгою одну із кращих у світі українську Конституцію. І, знаючи досконало свої права та закони, обираймо гідних цій так рясно скропленій землі кров’ю кращих синів і доньок України керманичів!
Ну може хоча б ріки болю і біди навчать кожного із нас по справжньому любити Україну і берегти іі як зіницю ока! А в обраних президентів ВИМАГАТИ забезпечення своїх КОНСТИТУЦІЙНИХ прав!
Конституція України – дуже цікава книга.
І якщо ми з такою байдужістю її не знали та відкладали, то хоча б дітей своїх навчімо ЧИТАТИ та ЗНАТИ її.
Повірте, якби ми її зробили головною книгою після Біблії, в Україні ніколи б не було війни! Це вже гарантую вам я!
Зі святом! Без Конституції немає держави! Виборюймо її! Якщо не змогли вберегти…
З повагою,
Тетяна Редько
