22 травня 1971 року біля пам’ятника Тарасові Шевченку в Києві відбувся виступ Анатолія Лупиноса.

Поет читав свій вірш «Покритка».

Тарасе, батьку, підійми чоло.
Поглянь на свою милу Україну.
Немало зим і весен відгуло.
І пил покрив прабатьківську руїну.

Кривавий пил.
Ні, ні, не спали ми.
Звивалися потоптані знамена.
Хиталися підвалини тюрми.

Не вмерла ще, —
Співали ми натхненно.
Співали рано. Розірвав той спів
Багнет із нами ж викутої криці.

Летіли кулі в марноблудство слів.
І жерла нам дивилися в зіниці.

28-го травня за виступ біля пам`ятника Тарасу у Києві дядя Толя був заарештований і засуджений на 12 років «спецпсихушок». Карався Анатолій Лупиніс у психлікарнях до березня 1983-го.