Запитують – чому не було громадських обговорень з рідними загиблих щодо вшанування? Чому на і так маленькій площі, де пам’ятник Шевченку – паркова скульптура, вміщують ще і пам’ятник Героям, які віддають життя за нас? І у формі мультимедійної дошки?

Біля «книжки», наприклад, чи там де розвалюха кінотеатру – через дорогу, можна цілий меморіал поставити. Величний і монументальний! Як і доба та її герої-жертовники.

Рідні підготували петицію, щоб це рішення міськради відмінили. Але жаліються, що там чогось не можна проголосувати.

Ось які міркування висловила Тетяна Кутс:

ЗМІ запитали думку вінничан з приводу реконструкції площі Шевченка, яка вартуватиме вінницькій громаді 9 мільйонів гривень. І це під час повномасштабної війни!!! Коли я, і такі, як я, прості вінничани, з кожної своєї зарплатні донатю нашим славним ЗСУ то на безпілотники, то на турнікети, то на потреби шпиталів.

9 мільйонів на те, щоб замінити бруківку, яка там і так цілком нормальна, облаштувати альпінаріум з підсвіткою((((, встановлять відеокамери, WI-FI, і!!! і тут для мене, як для сестри загиблого захисника, гірка “вишенька на торті”. В кінці цього переліку  “облаштування місця для вшанування пам’яті героїв, які загинули від російської агресії”. На площі, пише Суспільне, буде флагшток, дзвін і мультимедійне табло.

Також у цю суму входить корчування пеньків, встановлення лавок та смітників, висадка дерев і кущів.

Буду писати по порядку, бо ж потрібна думка вінничан.

  1. Я проти проведення робіт, які не є першочерговою потребою під час війни. Я розумію, що Вінниця не в зоні бойового зіткнення і наше місто не страждає від авіаналетів та артилерійських обстрілів, але майте міру, як-то кажуть. Гроші зараз мають йти на інші цілі.
  2. Моя особиста думка – площа Шевченка біля Краєзнавчого музею наразі не потребує реконструкції у тому обсязі і вигляді, що зазначений вище. Живу неподалік і знаю, в якому стані площа. На відміну від інших об’єктів неподалік ( це я про розвалини по обидва боки при в’їзді в центр міста з центрального мосту, але стояли довше і ще постоять).
  3. Якщо влада має намір облаштувати місце вшанування пам’яті загиблих при захисті Вітчизни Героїв, ( саме загиблих при захисті Вітчизни України Батьківщини Героїв, а не “місця вшанування пам’яті героїв, які загинули від російської агресії” , то потрібно було запитати, яким ми, рідні полеглих захисників, хочемо бачити це місце.

Я і мої рідні проти!!! мультимедійних дошок. Це якесь применшення значення розмірів втрат на фронті, які ми несемо щодня, знецінення героїзму наших захисників. Крім того, неможливо навіть встигнути прочитати всю ту інформацію, яка подається на екрані. На одну сторінку з двома Героями дається 5-10 секунд і далі наступні два Героя. Якийсь навіжений конвейєр смерті. Називається, “злови свого Героя”, якщо встигнеш. Крім того, в сонячну погоду нічого не видно.

Таке “місце вшанування” не виконує і не виконуватимеме тієї функції, яку б мало. А це патріотичне виховання майбутнього покоління і дорослого, до речі, теж, це формування громадської свідомості, національної ідентичності.

Вінничани мають усвідомлювати, що люди, яким би жити і жити, які любили, працювали, виховували дітей, дбали про своїх стареньких батьків, ХОТІЛИ ЖИТИ, поклали свої життя заради збереження держави , заради того, щоб у наші з вами вінницькі домівки не прийшов ворог.

Подивіться, як вшановують Героїв у Хмельницькому, Запоріжжі, Калуші, Житомирі та у будь-якому місті України.

Зробіть тимчасові якісні банери з зображеннями полеглих Героїв, щоб родини та інші вінничани могли підійти вшанувати, почитати про Героя, а по завершенню війни зробіть достойний архітектурний комплекс, де кожному полеглому захисникові буде віддана належна шана.

Родини загиблих Героїв, хто розділяє мою точку зору, долучайтесь, ставте лайк, пишіть в коментарях свою думку. Давайте об’єднуватись, щоб зберегти Пам’ять про наших рідних і близьких, завдяки яким ми щоранку прокидаємося, працюємо, виховуємо дітей.