Журналісти «33-го» були присутні під час оголошення вироку та після нього взяли ексклюзивне інтерв’ю у звинуваченого.

Це чи не перший вирок митрополиту МП в Україні за антидержавну діяльність.

Адвокати заявили, що це рівносильно смертельному вироку. Якщо рф внесе митрополита у списки обміну, його поміняють негайно замість тюрми, – такі припущення багатьох, хто вник у цю справу.

За матеріалами Служби безпеки України засуджено ще одного митрополита УПЦ (МП) – очільника Тульчинської єпархії у Вінницькій області. Як повідомляє преслужба СБУ:

– Митрополит Іонафан публічно виправдовував російську збройну агресію проти України. Суд підтвердив доказову базу, зібрану спецслужбою, і призначив клірику покарання – 5 років позбавлення волі.

Зокрема, його засуджено за злочини, передбачені Кримінальним кодексом України:

1. ч. 2 ст. 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади);
2. ч. 1 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України);
3. ч. 2 ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками);
4. ч. 3 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників).

Згідно з матеріалами слідства, фігурант поширював серед вірян пропагандистські листівки, де закликав до захоплення влади та зміни меж державного кордону України. А на одному із сайтів РПЦ розміщував публікації на підтримку російських окупантів та їхніх воєнних злочинів.

Ініційована СБУ експертиза вилучених під час обшуків матеріалів (прокремлівських агіток і літератури) підтвердила факти незаконної діяльності митрополита.

Служба безпеки передала обвинувальний вирок до суду щодо очільника Тульчинської єпархії УПЦ (МП) у січні.

Ми взяли інтерв’ю у митрополита Іонафана після винесення вироку

Він заявив, що буде подавати апеляцію. Сподівається, що Апеляційний суд «розбереться з цими усіма  круговертями».

На запитання – чи співпрацював митрополит із спецслужбами рф, він відповів:

– А хто ж зна, чи ті, з ким спілкувався, представники цих служб чи ні? Звернув увагу на те, що  у вироку немає такого звинувачення.

Покаявся Богом і Ангелами небесними, що нічого протизаконного проти держави Україна не чинив.

Заявив, що вірить, що в державі Україна ще існує право на вільну точку зору людини та приналежність до церкви, яку сповідує.

Митрополит від антиукраїнських листівок відхрестився, заявив, що їх в будинок, який він знімав для проживання у Бершаді, ніби то підкинули.

Ще заявив, що УПЦ ніякого відношення не має до РПЦ.

На запитання чому не видав наказ, як інші митрополити УПЦ(МП) про непоминання патріарха РПЦ Кіріла після повномасштабного вторгнення, відповів запитанням – а чого я мав це робити? Його поминав і Епіфаній згідно канонів церкви.

У вироку заявили про вилучені телефони та банківські картки Сбєрбанку рф.

Для чого вони митрополиту – незалежної від рф церкви та духовній особі?

В суді з’ясувалось, що митрополит прописаний у квартирі в Києві.

Щодо поширеної інформації, що його ФСБ хоче використати як сакральну жертву і вбити під час служби підісланою дрг, запитав:

– То чому тоді мені СБУ не надала охорону?

На наше запитання – чи він звертався про це до них із заявою, митрополит відповів, що не звертався.

Прокурор, що підтримував звинувачення, у суді заявив про те, що держава Україна не втручається у справи церкви.

Але в цій справі саме представники церкви втрутились у справи держави.

Чинили протиправні дії, які доведені слідством.

На наше запитання, чи є митрополит Іонафан громадянином РФ, на основі чого він фігурує серед 20 осіб, які позбавлені громадянства України, митрополит відповів, що це не підтверджена інформація. Бо навіть на запит слідства, рф відповіла, що це таємниця.

Сторона обвинувачення в особі прокурора відповіла на запитання «33-го» про громадянство ось що:

– Так, митрополита Іонафана судять як громадянина рф, бо на підставі наявності у нього громадянства іншої держави, він позбавлений громадянства України.

У суду є беззаперечні докази, що він має паспорт громадянина рф. Паспорт отриманий у 2010-му році.

В редакції «33-го» є інсайдерська інформація, яка підтверджує слова прокурора.

Адвокати, а їх аж троє захищає митрополита, від коментарів утримались.

Але один із них зазначив, що 5 років тюрми з конфіскацією майна є непосильним випробуванням для 75 – річного митрополита. Це як пожиттєвий вирок… Він вже під час слідства переніс важку операцію на серці, має серйозні ускладнення та хронічні хвороби, – підкреслили вони.

Однак, було зрозуміло, що всі чекають коли буде той час Х – російська сторона проявить ініціативу виміняти митрополита із Вінниччини, як вже свого громадянина, на українських військовополонених.

Зрозуміло, що і українська сторона не заперечуватиме проти цього. Чи так станеться – кожен повернеться, як кажуть філософи «на круги своя» – побачимо. Як і те – коли. Чи після розгляду справи у Апеляційному суді, а чи до цього? Бо ж коли буде рішення апеляції, то митрополиту Іонафану  нічний арешт замінять на реальну камеру.

Подальші події відслідковуємо разом.

Відеорепортаж із зали суду під час оголошення вироку та відеоінтерв’ю «33-му» засудженого судом першої інстанції митрополита Іонафана дивіться на сайті «33-го».

Які враження? Чесно? Щоб цього чоловіка пошвидше поміняли на таких же хворих, а може й важче, ( і не одного!!!) українських військовополонених, наприклад азовців… А ви як думаєте?

Тетяна Редько
Сергій Хіміч