Ви навіть не уявляєте, як це трепетно. Як це зворушливо до сліз, – ділиться виходець із цього села, громадський діяч і поет, нині киянин Олег Побережний.

Нв цьому тижні у мене було дві місії – провести до першого класу онучку та відвідати службу у рідних Голодьках.

Там попри провокаціі з боку приїжджих захисників московського патіархату, співи російською Непобєдімой Побєди, храм таки перейшов до ПЦУ.

Ми вже висвітлювали це протистояння та докори місцевої громади поліцейським, що вони немов би стали на сторону прихильників «руского міра».

Але, як повідомив благочинний ПЦУ Хмільницького району Іван Пукас, громада після резонансу знайшла порозуміння з поліцією. У Хмільницькому райвідділі ми знайшли порозуміння із керівництвом і виробили алгоритм дій.

Звернулись до голови Вінницької ОВА про передачу приміщення храму, яке належало державі, у користування громаді. Нещодавно отримали офіційний документ про це за підписом С. Борзова.

Тому маємо повне право служити у храмі.

Це особливе село. Тут виріс  соратник путіна, перший заступник керівники ГРУ рф В. Алєксєвєв. Тут жила вся його родина. Нещодавно було затримано серед жителів цього села агента ворога, який отримав особливу шпигунську програму від цього ж ГРУ, щоб шпигувати за важливими військовими  об’єднати у Вінниці.

Його затримали.  Чоловіку загрожує довічне ув‘язнення. Тому тут, що називається, «рускій мір» укріплювали показово, як на «родіні» очільника. Але, як бачите, він рухнув і там.

– Але ви не уявляєте, яке протистояння прихильникам української церкви довелось витримати від зазомбованих земляків, коли виникла ідея порвати з духовно поєднаними з Кірілом московитами.

Тут і з однокласницями довелось стояти по різні боки тієї поліцейської загорожі, із сусідами…

Ну, здавалося б, що ще мало б статись, щоб сказати тим, хто хоче молитись через Москву: їдьте туди і моліться.

Але ж ні, люди ці як зомбі. Тому виникає логічне запитання – то що там їм проповідують священники, які начебто називають себе українськими?

Ви ж бачили на відео – чистою російською співають пісні. Нехай і про Матір Божу! Але ж це ге старослов’янська, як вони ратують, а російська!

То, виходить, російською співати можна, а українська – їхнім богам не угодна? Так, бо це кірілівці та путіністи, вони вже давно відійшли від Божих заповідей, – діляться жителі Голодьок. – Ми вигнали геть рускій дух. І просимо Бога, щоб він більше ніколи не повертався до нас!

Слава Богу і Україні!

Спілкувалась
Соломія Мальва