Дякую усім за вітання з відзнакою українського “Оскара”

Ось так із титулом кращого роману «Журналістська сага» міжнародного конкурсу «Коронації слова» я ще стала і визнаною українською письменницею. Дякую Богу, журі і ЗСУ!

Про що мій роман? Про кожного з нас, народжених в СРСР. Про перших незалежних українських журналістів.

Моя героїня обирає професію журналістки, щоб служити правді. Сумлінно цьому навчається на факультеті журналістики університету у Львові. Але її червоний диплом стає приводом для відбору до засекреченого військового вузу розвідки, що в Москві. Там робили все, щоб вона стала офіцером спецвійськ ГРУ. Ліпили з неї спецпропагандоску – теперішніх скабеєво-симоньянш. Але журналістка присягає Україні. Обирає правду і стає першою жінкою, засновником незалежних ЗМІ в країні. Щоб не служити цій імперській брехні, а викривати її…

Вже під час війни як знавець і викривач цієї таємної пекельної кухні ворога героїня стає особливо небезпечною для окупантів. Тому потрапляє у список для ліквідації. Бо повідомляє світу, що ось та вся так звана кисельово-соловйовщина, ткачовщина в рясах, режисура і культура в рф є не точка зору чи думки людини, а озвучені методички спецслужб во­рога. І ці люди, офіцери спец­військ, «кроти», заслані в усі публічні структури, щоб працювати «під прикриттям».

І ці масові кілери слова не лише розставлені на ключові публічні пости та у ЗМІ рф, але й як агенти впливу входять до таємної сітки замаскованих в Україні та всьому світі спецпропагандистів Кремля. І це справжні слуги сатани, яких навчили, як професійно використовувати брехню, щоб зомбувати маси.

Вперше у світі я розкриваю кухню зсередини цієї засекреченої професії – і що це за вузи, де готують таких офіцерів спецвійськ рф.

Втомились від офіціозу? Так, це ж роман. І тому в ньому багато любові і пристрасті.

Є і принц Катару! Чи стане журналістка його третьою дружиною? Якщо навіть ненадовго? Як думаєте?…

А хто їй подарує поле «троянд пустелі», багатокілограмову, золоту? Героїня палко кохає. Але її не оминають підступні зради. А ще вона сама добровільно відмовляється від великого кохання. Чому?

Моя героїня має чимало закордонних відряджень, тому потрапляє у далеких країнах в неймовірні історії. Ну і вдома «вскакує» у курортний роман. Що з цього вийшло?

Герої мого роману виховують дітей для радості та щастя, патріотами незалежної України…

Та в час війни їм судилося жити серед героїв, поряд з героїнями та самим ставати героїнями…

Журналістка залишається в Україні і власними очима споглядає та відтворює війну, щоб світ знав про неї правду.

Але і війна не зупиняє життя, бо кому, як не журналістці, ставати свідком неймовірних історій. Багато з них не лише про розвідників, яким стає її син, але й про пілотів, бо ж живе і творить у столиці неба.

Роман цей складається із трьох книг. Третю я дописую зараз. У конкурсі брали участь два томи.

У творі червоною ниткою проходить історія родини журналістки, багато хто з якої живе в рф.

Тут показано на реальних долях, як рідних людей по крові, однокласників, однокурсників та колег розколює ця тектонічна плита між добром і злом. Хто із них виявляється інфікований рашизмом і йде воювати проти України.

Є і трагізм. Та більше віри і любові! Бо ми переможемо! Бо перемагає Бог! А він є правда.

Скоро всі три книги побачать світ. Рада буду бачити кожного з вас на презентації та серед читачів!

З повагою
Тетяна Редько