Пік дружби між рф, як наступницею СРСР, перепадає на час Корейської війни між півднем і північчю. Це через неї розділилась остаточно ця країна на дві по раніше проведеній 38 паралелі. Південь підтримували США і цивілізований світ. Північ СРСР та Китай.
Велике значення там мали Повітряні сили. Авіація.
І очолював цей контингент та сам вилітав бомбити міста і села Південної Кореї легендарний пілот Великої Вітчизняної війни ( так називали в СРСР Другу світову) Кожедуб.
Але, як бачите, колись герою наказали стати терористом. Як і іншим пілотам.
Тоді на Сході СРСР сконцентрувалась велика кількість частин Повітряних сил та ракетників. А їхні штаби, як відомо, були у Вінниці. Тут у військовому санаторії навіть реабілітовувались космонавти.
Так ось, коли знайшли компроміс у закінченні Корейської війни у 1953 році, поділили і цю країну навпіл, СРСР взяв під опіку північ, США південь. Що з цього вийшло - суперрозвинена одна і страшна мілітаристська диктатура, де вже поїли собак і котів, бачимо. Але була там ще одна домовленість. Про демілітаризацію сходу СРСР. Так командування Ракетноі Армії та ВПС розмістило чималу кількість виведених звідти військових, більше вище командування, у Вінниці.
Для цього виділили їм ділянки під будівництво. Цілий мікрорайон. Зрозуміло, що під шумок, ділянки, починаючи із сусідства з Будинком школярів, тоді піонерів, припасло і вище командування існуючих тут штабів. Ось цей мікрорайон і почали називати Корею. Тепер де вона - у Вінницькій області знають усі. Це дуже респектабельний мікрорайон міста із в основному добротним приватним сектором. От тільки тиха окупація там тривала донедавна. Вул. Добролюбова, Єрмака, Пугачова, Лермонтова, Бестужева, Рилєєва… і т.п.
І всюди російська…
Напевно досьогодні тут у місті проживає чи не найбільше прихильників МП.
Це тут батюшка Віктор. до речі відставний підполковник, що справно отримує чималу військову українську пенсію, войовниче збивав із церкви купол, коли вона переходила до ПЦУ.
Тут проживає чимало відомих бізнесменів. Але вони, в основному, викупили ділянки в дітей тих алтайців.
Типове явище - діти ділили ділянку на дві і продавали. Бо ж земля тут золота - 10000-12000 у.о за сотку правлять.
Але більшість і нащадків цих зауральців мріяла про «єдіную страну» і «єдіную церковь»… ну «чтоб было как раньше»…
Щоправда генерали тилу, полковники, воєнторгівці продавали все і «уматували» до Землі обітованої, США, Німеччини…
Ось так «рускій дух» почали розбавляти свідомі і не дуже українці.
Одній, чи не найбагатшій жінці області, що проживає тут, московські попи так задурили голову, що погодилась йти в монахині та переписати на філіал рпц весь бізнес в центрі міста…
Але вже і тут новопоселенці (дуже зрідка) повісили українські прапори та ініціювали перейменування вулиць. Зокрема вул. Добролюбова, який називав українців малоросами, як і усі тут присутні увіковічнені в назвав вулиць російські діячі.
Тепер ця вулиця носить ім’я генерала, командувача УПА, Романа Шухевича. Зрештою її негласно називали завжди Генеральською. Бо тут жили генерали і полковники на так званій ближній Кореї. Ще тут можна було побачити, як на дачі до Петрика (так, їм ще і дачі були «положені») прямували «Волги» та навіть «Чайки» з відставними генералами і їхніми жонами з великими бабетами, начосами та «ракушками» на голові. Тримали марку…
В основному ці жони були «сотрудніци» магічного тоді Воєнторга.
Тут серед цих переселених зі сходу рф багато довгожителів. Алтайське коріння, благодатна українська земля… але я можу побитись об заклад, що добровільно ніхто з них українську мову так і не вивчив.
Тільки вдумайтесь! Тут 30 років не було нічого українського вже за незалежності України. Російські церкви, російські назви, російська мова…в центрі країни!
Змінюється Україна. Кров’ю найкращих синів змиває плями імперського духу. Змінюється і ця частина міста. Ось тільки негласна назва Корея буде тут довго.
Але про ганебну сторінку ще одного втручання імперії зла в долю іншої суверенної країни ці «переселенці», більшість нащадків, не думають.
І про те, що виплодили ось цього Іна до цього Іра…Що вже погодились посилати і на голови їхні, дітей та онуків смертоносні снаряди... здається мільйон на рік!
Виплодили ж! Всіх на одне лице - «в смислі» жорстоких тиранів з диктатурами, які зробили з людей істот…страшніших за тварин!
Тетяна Редько