– Чиї «вуха стирчать» у нашої війни та кривавій бійні в Ізраїлі дуже влучно зазначила редакторка 33-го Каналу Тетяна Редько в своєму пості на Фейсбуку. Від себе, як посадової особи Вінницької обласної військової адміністрації додам, що в мобілізаційному процесі Вінниччина має свої успіхи… І свої проблеми., – зазначив під час брифінгу в Медіа-центрі 11 жовтня полковник Юрій Мельник.

– Бо ми дійсно маємо тисячі добровольців від 24-го лютого, сформовані боєздатні бригади і справжніх Героїв національного супротиву. Нині, коли настав час поповнити лави Збройних Сил України, є чіткі законодавчі недосконалості та «лазівки», якими користуються окремі ухилянти і цілі підприємства нашої області. Зокрема, не секрет, що на роботу часто беруть військовозобов’язаних, яких просто неможливо призвати згідно різних Законів України… І саме цих осіб керівники підприємств подають в списках на можливу мобілізацію.

Тому ми звернулись до Генштабу та законодавців, щоб ці правові колізії були усунені… Адже війна триває не рік, не два і країна мала би готуватись до супротиву хоча б за прикладом Ізраїлю, який за 72-і години за критичної ситуації та загрози мобілізував до 400 тисяч резервістів та військовзобов’язаних. У нас же досі не має Закону про зброю, яку можна мати на руках громадянам і дістати в разі необхідності захисту власного будинку та країни…

Паралельно маємо претензії від суспільства до ТЦК, які шукають, ледь не виловлюють і з великими труднощами мобілізують громадян, які мали би добровільно прийти, актуалізувати свої дані та стати до лав ЗСУ. Так, ухилянтів по Вінниці та області розшукує поліція, але відсоток знайдених і притягнутих до адміністративної відповідальності критично малий…

- Юрій Володимирович, яка ситуація у Вінниці та області із призовом переселенців? Чому вони часто не йдуть захищати свою країну?

- Це серйозна проблема, яка стосується тисяч внутрішньопереміщених осіб. Бо вони живуть нині в нашому регіоні, вимушено втекли від війни, перевезли сюди свої родини, але на військовий облік не стають… Мотивація? Я буцім то маю повертатись додому на Схід чи Південь України та доглядати там за своїм раніше покинутим господарством чи будинком. Водночас влітку на водоймі в моїй рідній Могилівці ми бачили не сотні, а тисячі молодих кремезних чоловіків. Які пили-гуляли, слухали російську музику і жодної хвилини не думали йти захищати Україну. Робили їм зауваження, викликали поліцію, але нікого толком не затримали і не призвали… Думаю, що майбутрій електронний військовий квиток зможе навести лад із цією категорією громадян, які фактично ухиляються від призову та ігнорують вимоги поставки на облік у ТЦК.

- А місцеві чоловіки вже всі у армії? Бо по Вінниці варто пройтись по фітнес-залах і ресторанах, щоб зібрати батальйон спецназу на передову?

- Повістки прийшли не всім… Це факт! Але війна прийде до кожного, бо в Харківській та Дніпропетровській області набагато кращі показники свідомості громадян саме через ворога на порозі твого дому… До нас в область окрім обстрілів ракетами та «шахедами» реальна війна не пришла і це добре… Але агітувати і призивати в лави Збройних Сил все важче і проблемніше. Зокрема через систему «бронювання» окремих категорій громадян, де є законні підстави відтемінування від призову… І штучні бар’єри, про які я вже сказав на прикладі «лазівок» на окремих підприємствах.

- А депутати місцевих рад та чиновники у Вінниці та області мають бронь? Чи просто косять під волонтерів та важкохворих?

- Броні, як такої для цих категорій громадян не має… Але чи багато депутатів обласної ради, як Олег Легеза, встали і пішли в армію добровольцями? Може одиниці по всій області, бо реальних фронтовиків та військовослужбовців із числа депутатів та чиновників знає вся Вінниччина.

Так, є бронь для працівників комунальних підприємств критичної інфраструктури, але ж це не всі 100% наших депутатів, посадовців, чиновників та працівників місцевого самоврядування і держслубовців. Тому тут є суто моральна складова для кожного чоловіка - де ти був 24-го лютого і дотепер?

- У нас можливе запровадження в майбутньому ізраїльської моделі «армії» резервістів та тотального обліку військовозобов’язаних? Бо нині маємо в тилу десятки батальйонів «уклоністів», «блатних волонтерів» та «фальшивих інвалідів», які купили собі «індульгенції» за 3-10 тисяч доларів…

- Із таким сусідом, як Московія, навіть в разі її розпаду мати сильну армію – це наш вибір та завдання №1. Тому держава має навести лад – чесний і справедливий, раз і назавжди в питанні обліку війсьвозобов’язанах, викорінити корупцію у ВЛК та віддати шану, кошти і пільги справжнім Героям-захисникам. Інакше ми не Переможемо і не виживемо із московитами на кордоні та лінії фронту.

Андрій Власенко