«Ярій, душе. Ярій, а не ридай.
У білій стужі серце України…»
Василь Стус

Була на могилі Василя Стуса у 1990  році у травні.

Якраз хтось (кагебісти скоріш за усе) здійснив акт вандалізму і на могилі був лише обгорілий хрест….ми дуже  довго йшли кладовищем, поки знайшли його могилу.

Дорогою ще відвідали кілька могил відомих особистостей (на жаль, вже зараз не пригадаю, кого саме).

Це був унікальний випадок.

Я з класом їхали у Ялту на відпочинок. Проїздом через Київ . У нас було 6 годин вільного часу . І цей час наша вчителька української мови та літератури Данилюк Марія Данилівна, яка нас супроводжувала у поїздці  ( кожен свій урок вона завжди починала з вітання СЛАВА УКРАЇНІ! – ГЕРОЯМ СЛАВА ! І це в 1987 році !

Коли вона у нас викладала) , присвятила не огляду Києва , Хрещатика! Вона повезла нас на Байкове кладовище! На могилу Василя Стуса!

Це подія на усе життя! Значущість цього важко переоцінити ! Справжній патріотизм і бажання сформувати його в учнів !

Надзвичайна вдячна за цю можливість всього життя !

Емілія Мельник