Вони наші біль і гордість! Вінниччина прощається із загиблими на цьому тижні Героями

Парашутист навіки у небі

Захищаючи Україну від окупантів, загинув спортсмен-парашутист Ігор Крученюк. Небо забирає найкращих…

– Наші співчуття рідним та близьким у цій тяжкій втраті… Легких тобі хмаринок, друже! Вічна та світла пам’ять! Герої не вмирають! — у жалобі колеги.

Болюча туга полонить наші душі

Війна не має жалю ні до бійців, ні до тих, хто очікує повернення своїх рідних і близьких із поля бою. 19 листопада перестало битися ще одне героїчне серце – старшого сержанта Ігоря Наталюка. Чоловік ще у далекому 2014 році без вагань став на захист суверенітету і територіальної цілісності України. До останнього подиху воїн був вірний військовій присязі та боронив кожного з нас…

Чергова новина про втрату сколихнула тульчинську землю. Осиротіла ще одна українська родина. Ще одна сім’я не дочекалася свого Героя вдома. Янголом неба став Віктор Свідзінський — житель смт Піщанка. Віктор був головним сержантом 3 механізованого батальйону.

Під час виконання бойових завдань, 9 листопада, отримав поранення в районі н.п. Бердичі Покровського району Донецької області. Пораненого бійця було доставлено до медичного госпіталю в м.Львів, лікарі розпочали боротьбу за життя нашого земляка, проте, на жаль, дива не сталось, 19 листопада воїн помер. Тульчинська районна громада у жалобі.

Вінниця вклоняється Героям

23 листопада Вінниця віддала останні почесті вірному сину Батьківщини Денису Вишаровському. Чоловік служив у передовому хірургічному шпиталі 59-ї окремої мотопіхотної бригади ім. Якова Гандзюка. Став у військові лави на початку повномасштабного російського вторгнення.

Був водієм-санітаром. Утім, як розповідають побратими, не лише вивозив поранених бійців з-під ворожого вогню, а й допомагав рятувати їх у реанімації, до того ж опікувався волонтерськими доставками на фронт медичних препаратів та обладнання. Загинув воїн невдовзі після свого 35-го дня народження на Запорізькому напрямку… Сталося це 18 листопада.

Денис Вишаровський – уродженець Вінниці. Навчався у середній загальноосвітній школі №11, а старші класи закінчив – у 22-й. Як розповіла дружина Героя, окрім уроків, передбачених програмою, тут велику увагу приділяли вивченню військової справи.

Захопившись нею, відразу після школи Денис пішов на строкову армійську службу. А коли повернувся, став працювати. До війни довгі роки був водієм інкасаторської машини, але пішов на фронт і до останнього подиху був вірний військовій присязі.

На війні загинув Юрій Марценюк із Вінниці. Воїн служив у 35-й бригаді на Херсонському напрямку. Загинув 29 жовтня під час ворожого артилерійського обстрілу. Родина, друзі, колеги, вінничани у чорній жалобі за мужнім Героєм.

Теплик у жалобі

23 листопада Теплицька громада провела в останню путь воїна-захисника Юрія Трембовецького, який загинув, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України. Воїн родом із с. Мала Мочулка, мав професію електромонтера. Разом з дружиною виховували сина та доньку.

25 січня Юрія призвали до лав ЗСУ по мобілізації. Служив гранатометником 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу військової частини А4718.

Перебував у місцях, де велися запеклі бої. Живим він бачив пекло тут – на українській землі. 12 листопада воїн загинув внаслідок стрілецького бою біля населеного пункту Кліщіївка.

Смута у серці та сльози на очах…

Ворог забрав життя Олега Пилипчака із смт Вапнярка.

За час проходження військової служби Олег зарекомендував себе з позитивного боку. Функціональні обов’язки виконував відмінно, користувався авторитетом серед колег та підлеглих. Мав добрий рівень мотивації до військової служби та професійного самовдосконалення. Молодший сержант Пилипчак був бойовим медиком 1 десантно-штурмового взводу десантно-штурмового батальйону.

21 листопада внаслідок артилерійського мінометного обстрілу в районі н.п. Синьківка Куп'янського району Харківської області захисник загинув.

Знову втрата і горе для Ямпільщини

На фронті загинув молодий воїн Валерій Рочняка. Вій­ськовий ЗСУ, молодший сержант, у вій­ську був старшим техніком механізованої батареї. Виконував мужньо завдання по захисту Батьківщини поблизу н.п. Степове у Донецькій області, де внаслідок бойових дій 17 листопада загинув.

На війні загинув відомий український письменник та активіст з Вінниці

На фронті під час виконання бойового завдання загинув уродженець Херсона, молодший сержант, письменник та активіст Олександр Меньшов. Відомо, що Олександр народився у 1977 році у Херсоні. До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну займався письменницькою діяльністю і був автором детективних романів у жанрі альтернативної історії.

Пів року після окупації Херсона чоловік прожив там разом із родиною. Проте їм вдалося покинути місто і переїхати до Вінниці. Небайдужий українець, справжній патріот на Вінниччині приєднався до Збройних сил України.

У видавництві «КМ Букс» нещодавно вийшла книга-щоденник Олександра під назвою «Я, Фокс і окупація». В цій книзі він ділився своїми переживаннями про сім’ю та про окупацію Херсона. Записи містили у собі особисті думки, історичні факти, а також розповіді від близьких і знайомих.

На жаль, сам захисник не дізнався про випуск своєї книги. Меньшов загинув у результаті мінометного обстрілу поблизу Кліщіївки на Донеччині під час виконання бойового завдання.

У нього залишились дружина та двоє неповнолітніх дітей.

«Олександр Меньшов був людиною честі, талановитим автором, щирим патріотом, що палав любов’ю до України та своєї сім’ї», – написали у «КМ Букс».

Горе нас не покидає

На війні з російським окупантом загинув дашівчанин Михайло Баранець, боронячи рубежі рідної країни.

Життя воїна обірвалося 18 листопада у Донецькій області. Важко прийняти втрату солдата, завдяки якому ми досі живі та маємо можливість боротись за своє існування, змиритися із загибеллю сина, батька, чоло­віка — неможливо.

Жалобна новина з фронту у с. Медвеже Вушко. Громада та родина втратили єдиного сина, мужнього, сильного, молодого хлопця — Віктора Домбровського.

Він служив вірою і правдою нашій Україні, за незалежність, за спокій сердець та за майбутнє кожного українця.

У жалобі і Козятин. Під час виконання бойового завдання загинув Дмитро Гончарук.

За 21 місяць з початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну відомо про 2006 загиблих. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким захисників, які полягли за Україну. Вічна пам'ять героям!

Сторінку підготувала Людмила ПОЛІЩУК