Цього дня 1998 року Україна та США підписали угоду про ліквідацію 44 стратегічних бомбардувальників та 1068 крилатих ракет Х-55.

Поділюсь, бо була очевидцем, як журналіст цього усього дійства найбільшої ліквідації у світі третього ядерного потенціалу.  Літаків і ракет.

Не виправдовую США, але бачила з колегами, як «наші» генерали та  вожді з шкіри лізли, щоб пошвидше це все знищити.

Це все відбувалось у 43-й ракетній Армії. Її штаб розміщувався у Вінниці.

Хіба Україна не могла б ставити тоді ще умову як Польща, про вступ до ЄС та НАТО? Та хоча б ратифікувати той Будапештський меморандум? Запитайте чи хоча б хто заїкнувся! Тоді вже президентом був Кучма! Чого мовчить про це як в рот води набрав?

А було так – всіх «задобрили»,  напоїли і приспали!

Поспіхом утворили ПРИВАТНЕ підприємство «Струм». Чого приватне розукомплектовує державний третій у світі ядерний потенціал?

Ми криком кричали! Але, «33-й» був одним із небагатьох ЗМІ, хто доносив правду.

Бо верхівку це влаштовувало – на це приватне підприємство, за яким стирчали вуха родин генералів і керівництва держави, за одну ліквідовану боєголовку перераховували 1 млн доларів. Ще за порізані літаки. Ось наші і старались, щоб зачистити все! Щоб більше було тих мільйонів в кишеню, а не подбати про безпеку держави. Якщо я не помиляюсь, оборонну тактичну ракетну зброю у нас тими домовленостями не вимагали нищити. Але ж мільйони за це світять? Як не постаратись?

Тоді це були величезні кошти. Але якщо порахувати, що цей ядерний арсенал України остання комісія ВР оцінила приблизно у 630 млрд доларів, то уявляєте що ми і скільки віддали за навіть не ратифіковані «гарантії» меморандуму?

Про це треба США нагадувати постійно і нашій владі, особливо тепер, криком кричати.

Але чому й наші перемовники були такі «ялові»?

Ну, по-перше - проросійський президент і з росагентурою серед представників України. Все було «путьом» там з цим, навіть не сумнівайтесь.

По-друге - всі хто хотів, зіграли на «жлобстві» нашої тодішньої цивільної і військової «еліти».

Варто згадати і про те, як ті кошти з приватного, а потім раптово «збанкрутілого» підприємства, розпиляли.

До нас не раз приходили в редакцію думаючі офіцери- ракетники, яких вирішили «перекваліфікувати» на мирні професії ( ще одна програма де гарно пиляли кошти наближені). Щоб ви розуміли таких «непотрібних» українському війську через ці угоди виявилось 10 військових дивізій. Середній вік там офіцерів та строковиків був 36 років.

Вони крутили у скроні в бік тодішнього військового і  цивільного керівництва і криком кричали -  «що ж ви, гади, робите?!».

А це 44 стратегічних!

Порізали!

А з тими «горе-ліквідаторами» взагалі цілі анекдоти тоді ходили.

Військові ділились, що замовили крани, іншу техніку, для ліквідації, у США. Їх доставили.

Але багато що не підходило. Бо «ліквідатори» були далекі від справи.

Зате вони розбирались чудово в одному замовленні: сотнях джипів найновіших марок, які замовили ніби то, щоб їздити і контролювати «процес». Джипи і дійсно були найновіші і найдорожчі!

А більшість «перекваліфікованих» ракетників просто злиняла до ерефіі, як і екіпажі тих порізаних літаків. Де вони чи їхні діти тепер здогадуєтесь?

Знала тодішнього заступника командувача цієї армії. Як можна людину яка посвячена в такі таємниці країни відпустити до теперішнього агресора? А генерала відпустили і він через ось таких безсовісних але високопоставлених ділків зачистив весь потенціал, який ще залишився не ліквідованим та не розкраденим. А скільки ще профукали інтересів України через так звані «могоричі»? Коли мали підписувати той договір, то наш дипломат ( кого тоді і за яку суму у.о. хабаря готували на факультетах міжнародних відносин, думаю не варто нагадувати) так напився, що заснув у ванні. Не виключив воду і затопив фешенебельний готель.

Виставили досить велику суму. Тому він більше думав, як покрити витрати за рахунок нас з вами, «рішав і заминав» власний скандал, а не питання стратегії нашої з вами Батьківщини.

Договір цей із США став найбільшою жертовністю України в ім‘я миру і довіра до слова честі партнерів на усій Планеті! Такого до цього ще не було! Сподіваюсь і не буде! І не треба!

Бо це було і найбільше «кідало» у світі. Якщо не сказати ще жорсткіше.

Це злочинне недбальство і жлобство і тодішньої української влади.

І на завершення -

8 жовтня 1999 року прем'єр-міністри України Валерій Пустовойтенко та Росії Володимир Путін підписали угоду на суму 275 мільйонів доларів. Відтак, за борги за газ Україна передала РФ вісім бомбардувальників Ту-160, три Ту-95МС і 575 ракет Х-55. Так, ще тих, що залишились не порізаними! Це вже було жлобство в квадраті. Бо хто той газ розікрав - пояснювати не треба! І тепер ці ракети з цих же літаків летять на нас! Це ще гірші наслідки, аніж порізали.

Наведене - очевидні приклади, як люди думали за власні кишені, а байдуже населення дозволило їм це зробити.

Тепер би не дозволило. Але це сьогодні - наслідок того вчора! Ми гірко розплачуємось, що були «непуганими ідіотами»! Вчімось хоча б на власних помилках!

Репортаж із знищення літаків та ракет. Фотофакти, які не піддаються здоровому глузду!

Тетяна Редько