Так було 32 роки і так буде. Ми вступаємо, як і Україна, в «33-й рік» нашого існування. Це вік Христа. Нечувана досі війна з у чотири рази більшою за потенціалом країною. І тільки неймовірна мужність і самопожертва можуть привести нас до перемоги.

На 33-му році життя Ісус, як і Україна, був підступно проданий і зраджений. Але вознісся, бо перемогла правда. Молимось і працюємо, щоб сонце Перемоги засяяло над нашою країною.

Інформаційний фронт не менш важливий зараз в Україні. І ми, як можемо, тримаємо його. І будемо тримати завдяки вашій підтримці, шановні читачі. Ми пам’ятаємо кожного, хто відгукнувся на наше прохання про передплату. Великий уклін, що зрозуміли, як важливе сьогодні слово правди і підтримали нас.

Зараз для незалежних ЗМІ найважчі часи. Бо одні «прикормлені» місцевими кланами, інші отримують багатомільйонні дотації. Не тому, що вони актуальні, а тому, що друзі високоставлених. Ми — ваші друзі. Були, є і будемо. Стільки, скільки дасть Бог. «Почуємо кожного» — головне гасло «33-го» на цей непростий рік.

Ми подолаємо всі виклики, якщо будемо разом. Якщо коротко про рік минулий — ми вистояли. Як і всім, було непросто. 8 наших колег боронить зараз нашу Україну. Не оминули нас і скорочення. Все по мінімуму — за законами воєнного часу. Найбільше, чого ми хотіли увесь попередній рік, щоб інформаційний простір України не звузився до рівня банальної пропаганди. Бо це не працює. Ворога треба перемагати правдою. І вона хоч буває дуже гірка, але більшість нашого народу уміє її розуміти. Зате не може переносити і терпіти несправедливості та прикрашеної брехні.

Корупція і несправедливість в краї­ні, правда з фронту, зрада в тилу. Ось на чому ми будемо зосереджені з вами в цьому році. Треба очистити країну як від ворога зовнішнього, так і від ворога внутрішнього. Корупціонер — такий самий ворог, як і рашист. Завдяки вашій підтримці в Новий рік ми входимо, не втративши жодного нашого читача. На жаль, через ризик війни і непродуману інформаційну політику, перебудову «Укрпошти» не змогли пережити воєнні труднощі більше половини друкованих українських ЗМІ. Інші втратили значну частину своєї читацької аудиторії. Віримо, що голос журналістів-патріотів почує нарешті влада і не дбатиме лише про свої марафони та друзів по «95-му». Бо вже не тільки нам здається, що вони на інформа­ційному фронті не виграють.

Війна продовжує руйнувати людські долі і випробовувати нас на міцність. Але ми з вами не збираємось здаватись. З першого дня війни ми з вами. Не пропустили випуск жодного номера газети. Бо ми завжди були вірними друзями з вами, шановні читачі. А попри всі випробування друзів не зраджують.

Ми вшановуємо кожного загиблого героя-земляка. І цю нашу ініціативу ми продовжимо. Ми живемо, тому, що вони віддали життя за нас. Це має розуміти кожен українець — від маленьких дітей до поважного старшого покоління. І ми будемо і далі робити все, щоб вшанувати пам’ять кожного нашого героя та героїні, які заради Вільної, Незалежної України, Свободи слова та Європейського вибору віддали свої життя.

Обіцяємо прислухатись до ваших мудрих порад і виправляти помилки. Об’єктивне відтворення – дійсно наше постійне кредо. Пишіть нам, дискутуйте на сторінках нашого видання, критикуйте. Бо лише таким є повноцінне життя. Але запорука перемоги — тільки єдність, пам’ятаймо про це.

Нам приємно відзначити, що за опитуваннями со­ціологічних центрів — «Соцісу» та Центру Разумкова — саме «33-му» найбільше довіряють жителі Вінниччини. Сподіваємось, що так буде і на Хмельниччині, Житомирщині, по усій Україні, бо ми продовжимо працювати на цілу країну. А те, що ми є найтиражнішим виданням України, знову вже незаперечний факт.

Роки війни показали, що наші депутати та наша влада не стали авторитетами на­ції. Бо тепер її Авторитети там, на фрон­ті. Тому порада усім, хто хоче в авторитети — тримайте фронт. І тільки так. Ми оспівували, ос­півуємо і будемо оспівувати наших воїнів-героїв. Бо на фронті — герой кожен. Підтримувати їхніх батьків, дружин, дітей, справжніх, не «дєланих» для майбутніх політпроєктів волонтерів.

Згадаймо перші дні минулого року. З космосу зняли Землю. Вона вся сяяла новорічними вогнями. Лише там, де Україна — була темна чорна пляма після масованих ракетних ударів. Але вже вранці українці писали саркастичні меми — ми і в темряві бачимо, що ви рашисти, під…ри. Ну хіба можна перемогти цей народ?!

 З повагою —
Анатолій Жучинський, Тетяна Редько,
засновники медіа-корпорації,
колектив «33-го»