Уже оприлюднено розклад богослужінь і часи освячення води в центральному соборі Вінниці
За новим календарем, на який перейшла Православна церква України, 5 січня – Хрещенський святвечір, завершуються Різдвяні святки, а 6 січня відзначатимуть одне з найбільших свят – Хрещення Господнє.
На Водохреще, як в народі називають свято, традиційно в храмах освячують воду.
У Спасо-Преображенському кафедральному соборі міста Вінниці відбудуться урочисті богослужіння 5 та 6 січня.
5 січня, п’ятниця:
17.00 – Велике повечір’я, літія, рання
6 січня, субота:
7.00 – Часи, Божественна літургія, велике освячення води
9.00 – Часи, Божественна літургія, велике освячення води
У Хрещенський святвечір після богослужіння віряни збираються усією родиною на святу вечерю, неодмінним атрибутом якої є кутя. В ці дні було прийнято ходити на гостини, аби привітати знайомих і сусідів зі святом, зокрема колядками та щедрівками.
Як зазначають у Православній церкві України, Навечір՚я Богоявлення має унікальну особливість: в цей день, після Божественної літургії, священнослужителі звершують особливий Чин великого водосвяття. За церковним уставом, цей чин звершується лише двічі на рік з нагоди Хрещення Господнього: у Хрещенський святвечір і в сам день свята Богоявлення.
Освячена під час виголошення особливих молитов вода зветься агіасмою – великою святинею, хрещенською, або богоявленською святою водою. Вона є носієм благодаті Божої та вшановуються і вживається відповідно.
Повернувшись із храму, вірні окроплюють святою водою власні оселі та рідних, споживають її з вірою на зцілення душевних і тілесних хвороб.
У Хрещенський святвечір, 5 січня, освячення води звершується зазвичай у храмах, а наступного дня, 6 січня – також і на відкритих водоймах чи джерелах.
Це теж пов՚язане із давньою традицією: у минулому в цей день звершували хрещення тих, хто готувався прийняти Таїнство Хрещення. А Єрусалимська Церква встановила традицію на Богоявлення звершувати урочистий хід на річку Йордан і освячувати воду там – на спомин про подію Хрещення Спасителя.
Вся освячена вода в ці дні є святинею, яка допомагає в очищенні, оновленні та освяченні.
До епідемії коронавірусу та повномасштабної війни, українці на Водохреще масово пірнали в ополонки, віруючи, що освячена в цей день вода «очищає від гріхів». Проте жодного церковного припису в Українській Церкві для звершення занурення у зимову воду немає і ніколи не було. Немає описів такого дійства ні у давніх джерелах, ні у дослідженнях про традиції козацької України, ні у спогадах людей старшого віку. Деякі історики пов'язують такий звичай з росіянами, у яких було прийнято пірнати в холодну воду після лазні, а також із поширенням ідей загартування організму, як частини здорового способу життя. Масові пірнання у воду на Хрещення з‘явилися у другій половині 1990-х – на початку 2000-х років.
Церква не забороняє пірнати у зимову воду, але це дійство не пов’язане зі святкуванням Хрещення Господнього. Купатися в ополонці не підготовленим для цього людям – це ризикувати своїм здоров’ям і життям, а значить – нехтувати даром Божим.
