А платили по них своїми життями наші діти та родичі, які через брак коштів на армію часто опинялись на нулі з автоматами проти танків. Однак, мало хто знає про причетність до корупційних оборудок у МО львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича.

Чоловік дуже добре освоїв табличку ділення і у вузьких колах вищих посадовців-розпилювачів бюджету став відомий найвищими відкатами. До нього за “своїм інтересом” потягнулася уся чиновницька гниль України. В тому числі і міністерські з грубим баблом.  Не стали винятком і чиновники з МО.

І поперли гроші на рахунки Гринкевичів. Та так, що він ледь встигав відвозити відкати.  Наразі бізнесмен володіє кількома компаніями, зареєстрованими на нього, його сина, дружину та різних підставних осіб. За даними журналістських розслідувань та ДБР, серед цих компаній – будівельні. Однак Гринкевич не відомий як великий забудовник. Підтверджено, що його капітал та статки були накопичені за рахунок державних тендерів, де він пропонував вищі відкати чиновникам.

Його діяльність охоплювала не одну конкретну область, чи одне конкретне міністерство. Він шукав міських голів чи профільних чиновників в ОВА для співпраці на взаємовигідних умовах. Компанії мінялися, коли одна з них отримувала заборону від АМКУ. Гринкевич успішно працював при будь-якій владі, не втрачаючи тендерів навіть під час зміни політичної еліти в 2019-2020 роках.

Певну відомість Гринкевич отримав за часів губернаторства Синютки, коли його познайомили з заступником Ростиславом Замлинським. Згодом, Замлинський відкрив Гринкевичу шлях до Рєзнікова, завдяки чому він продовжив отримувати тендери від Міністерства оборони, незважаючи на скандали з його компаніями.

Однак, Гринкевич продовжував вигравати найдорожчі та найвигідніші лоти ЛОВА. Серед його проектів – центр безпеки у селі Новий Кропивник, який почав будуватися, коли Козицький старший зводив готель у Східниці. А згодом ДБР упіймало на хабарі в $500 тис бізнесмена, який “одягав” ЗСУ з націнками. Можете вже здогадатись про кого йде мова.

А хабар повинен був сприяти поверненню майна, вилученого у компаній бізнесмена під час розслідування кримінального провадження. І ще цим хабарем бізнесмен намагався відгородити від корупційного скандалу МОУ. Про це повідомляє також Офіс Генерального прокурора.

Кілька місяців тому ГБР порушило кримінальне провадження за фактом угод із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу на понад 1,5 млрд грн.

Слідчі встановили, що до виконання оборонних замовлень було залучено підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займалися будівництвом. Проте компанії не мали належних потужностей для виготовлення та зберігання майна для потреб Міноборони. Це призвело до збитків бюджету за попередніми оцінками на 1,2 млрд. грн. і відповідно зриву поставок.

Правоохоронці виявили повне невиконання шести контрактів. Щонайменше за сімома договорами підприємства поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов’язань. Також вісім договорів виконано із запізненням від 3 до 5 місяців.

До цього у компаній виявили факти завищення вартості товарів, поставлених для МОУ. Наразі ДБР перевіряє причетність до оборудок колишніх посадових осіб Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання чи розірвання договорів.

За попередніми оцінками, сума збитків може досягати понад 1 млрд грн. Бізнесмену загрожує до восьми років ув’язнення. Досудове розслідування продовжується.

Крім цього, бізнесменові мають оголосити підозру у пропозиції хабара та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

До речі, найгучніша угода з будівельною компанією Гринкевич на постачання одягу для ЗСУ. Звичайно, одяг ніхто не виготовляв, в просто замовляли не найякісніший з Туреччини. Таким чином різниця в сумах осідала в кишенях. Вартість цього тендеру склала 1,54 мільярди гривень.

Гроші всі три компанії отримували без конкретного постачання, а просто підроблювали акти.

Тим часо, син Гринкевича Роман в один день придбав будинок на 25 мільйонів гривень і 4 земельні ділянки у Козині під Києвом. У минулому році він активно витрачав кошти спрямовані на ЗСУ на свою наречену Соню Морозюк – юну художницю, яка співпрацює з фондом цієї сім’ї. Вона ж придбала комерційне приміщення за 250 тисяч доларів, хоча офіційний прибуток оцінила як 100 тисяч доларів на рік. Окрім цього були і дорогі поїздки в Венецію, шопінги, шикарний автомобіль та реклами художниці на самих дорогих екранах столиці.

Син Гринкевича, до речі, виїжджав з України зареєструвавшись як волонтер та отримав відзнаку волонтера від президента України.

Не відстають і інші члени родини Гринкевич. Світлана Гринкевич та Ольга Гринкевич-Швед – є власницями однієї з компаній ТОВ “Трейд Лайнс Рітейл”. З цієї компанією у грудні 2023 року Міністерство Оборони заключило договір на постачання продуктів для ЗСУ. Сума договору – 470 мільйонів гривень. Загалом за рік, їхнім компаніям вдалося вивести понад 1 млрд грн. Поки що триває розслідування.

Тепер стає остаточно зрозуміло, чому наші західні партнери змінили своє щире ставлення до України. На відміну від нас, вони знають ще більше про цю страшну корупцію, яка ставить під сумнів нашу перемогу та існування України, як самостійної держави. Тепер ви розумієте, чому так важко іде мобілізація, чому не вистачає грошей на зарплати бійцям ЗСУ, чому бракує військової техніки та боєприпасів. І до чого ми довоюємось з такою владою, яка своїми руками знищує Україну та українців? А скільки ще таких Глиняних та Гринкевичів п”ють кров наших Захисників?