Холодний смуток душу охопив,
Дощем заплакав… Свічка догорає…
Він не дожив, не докохав, не долюбив…
Та праведна душа не помирає…
Молодий, вмотивований, відважний, щирий, справжній. Тепер він навічно у Небесному війську.
Його життя обірвалось на злеті. Попереду життя, плани, мрії. Але їм не судилось збутись. Російський окупант обірвав життя Беріл Артему Степановичу, 10 серпня 2000 року народження, жителю с.Липівка Томашпільської громади.
Наш захисних став на захист Батьківщини 20 липня 2017 року. Старший лейтенант Беріл Артем Степанович був командиром 1 розвідувального взводу зведеної розвідувальної роти.
04 лютого 2024 року, внаслідок танкового обстрілу з боку противника під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Авдіївка Донецької області життєва зірка нашого Героя-земляка згасла.
Він із честю виконав обов’язок, захищаючи свою Батьківщину і до останнього залишаючись вірним їй. У пам’яті побратимів він назавжди залишиться людиною слова, мужності і сили, з добрим, відкритим серцем.
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати, коли зупиняється серце рідної людини, проте світлі спогади про неї завжди будуть сильнішими за смерть.
Тульчинська районна військова адміністрація поділяє горе родини, сумуємо разом з вами, підтримуємо вас у годину скорботи. Нехай світла пам’ять про Артема Степановича назавжди залишиться в серцях близьких та знайомих, а Бог подарує йому вічне життя та спокій.
Вічна пам’ять Герою України!
Олександр Гаврилюк, голова Тульчинської РДА
