Ось як коментує ці довгі намагання відстояти правду і перешкоди, які їм чинили з сином мати Василя Наталя Клебан. Її чоловік зараз на фронті боронить Україну:

–  9 рік резонансній справі. Скільки зусиль, які витрачено ресурси, якого масштабу були задіяні звʼязки… Чи було мені відомо, хто буде воювати зі мною і в якому масштабі буде вчинено мені опір? Щоб ці особи, які вчинили замах на життя і здоров’я нашого сина, не понесли за вчинений злочин відповідальність? Бо в цих осіб дуже впливові родичі. Вся країна мала змогу в їхній здібностях і можливостях переконатися. Вони не залишили мені вибору і поставили мене перед фактом.

З перших днів в моєму інтерв’ю Роману Ковальському ( журналіст «33-го» – ред.) мною була озвучена моя принципова позиція, а також я сказала, як буде розглядатися ця справа і яким буде ФІНАЛ. Я публічно неодноразово заявляла про нашу позицію : нам не потрібні гроші від цих двох родин. Є лише один шлях: я і син має почути правду в суді від Вас обох – що в ту ніч наш син не порушував ПДР, в нього не було жодних ознак спʼяніння, ви порушили права людини в якої біля себе було посвідчення про інвалідність. Про це ви були попереджені.

Але нахабно застосували силу, одягли на нього кайдани, повалили його на підлогу і били його ногами, доки він не втратив свідомістть. Потім обшманали кишені, в яких були гроші, заволоділи ними. А потім почали його возити містом, поки не прийшла ідея його ледь живого завести в наркодиспансер в якому вже були наперед оформлені документи по дзвінку. Ви мали можливість розказати правду в суді. Але ви мені дивилися у вічі і сказали, що у вас своя версія і ви будете її притримуватись. Я побажала Вам успіху з Вашою версією. І наголосила: що все, що ви купите за Ваші гроші, це тих осіб, які Вам продадуть свої послуги і час з хибними надіями на Вашу перемогу.

Мені було відомо, яким буде рішення першої інстанції, бо по сценарію, за яким стежила вся країна: справу затягували в часі доводили до того, щоб вона була закрита у звʼязку із закінченням термінів до притягнення кримінальної відповідальності. Але я та, хто ломає сценарії. Завжди.

Сьогодні 21 лютого Вищий Верховний суд поставив крапку в цій справі.Чи повірила я у СПРАВЕДЛИВІСТЬ у судах? Після 9 року боротьби? Я не просто в неї повірила, я подарувала цій справі 8 років свого життя. Чому я не опустила руки? Коли мене зрадив той, кому я найбільше довіряла? Бо я не просто жінка, я мати сина. Василь зупинив зло. І почав боротися за права людини в Україні, де шанси відстояти свої права дорівнюють 0.

Сьогодні в суді адвокат знов нахабно брехав! Було важко це чути, ці люди не розкаялися навіть за ґратами і не зробили жодних висновків! Син я чула, як ти реагував на все це і я пишалась тим, як за цих 8 років ти виріс, сьогодні ти мені продемонстрував знання вже професійні, як юрист. Дуже шкода, що на керівних посадах не має таких людей, як ти. Дякую за твій шлях, який ти гідно пройшов і довів всім, що людина має боротися за права людини і бути завжди людиною. Щира подяка Всім нашим справжнім друзям, які залишилися з нами, які вірили і йшли з нами поряд до кінця.

Дякуємо нашим бойовим підрозділам: хлопці сьогодні були в Києві з нами. Ваша підтримка  - це щось особливе. Дякую всім журналістам!!! Активістам. Лікарям, Поліцейським, Адвокату, Суддям. Земний уклін Всім людям хто нас підтримував і вірив. Рішення Апеляційного суду залишили без змін. Особи, які вчинили злочин продовжать відбувати покарання в виправні колонії терміном 3 роки.

Андрій Власенко