Міжреспубліканський трансфер території відбувся відповідно до чинних на той час радянських законів. Приблизно так само росія у 1944 році отримала прикордонні території інших союзних республік – Латвії та Естонії.

Причини передачі Криму Україні були не «волюнтаристські», а цілком прагматичні. Історик, доктор наук Юрій Шаповал пояснює:

«Коли Хрущов увійшов у кримську тему, то зрозумів, як багато саме Україна віддає півострову. Після депортації кримських татар саме українці знову стали донорами населення півострова. Хрущов запропонував раціональне рішення: мовляв, якщо ми вже беремо участь у всіх цих кримських справах, якщо даємо людей і так далі, то давайте просто включимо Крим до складу УРСР і забудемо про це. І тільки коли розвалився Радянський Союз реваншистські сили в Росії перетворили перепідпорядкування Криму УРСР на політизований міф для ідеологічного тиску на Україну».

Про «історичну помилку Хрущова, яку виправив Путін», пропаганда буде трубити й далі. А про те, що це «виправлення» зрештою призвело до найбільшої помилки в історії сучасної Росії, звісно, мовчатиме.