Черговий скандал виник у Вінницькому національному медуніверситеті ім. М. І. Пирогова (ВНМУ) 1 квітня, під час презентації виборчих програми кандидатів на посаду ректора перед виборцями.
Згуртованою командою виступили чотири кандидати – професори О.В. Власенко, С.І. Жук, А.І. Семененко, В.О. Тихолаз.
Але… Чомусь у цей же час, хвилина в хвилину, але в іншій залі, презентували виборчі програми ще дві кандидатки на посаду ректора ВНМУ — В.В. Петрушенко і О.М. Комар. Як пояснили члени оргкомітету, ця друга зустріч не була анонсована, не була затверджена оргкомітетом.
“Навіщо було створювати таку штучну прірву, чому ми не можемо вислухати всіх кандидатів одночасно?” – обурювались студенти і викладачі.
– Стан нашого університету значного погіршився, бо 1,5 року у нас немає ректора. Нині у ВНМУ пишно розцвіла недовіра між адміністрацією і колективом викладачів і студентів. Прогресує фінансова криза, наприклад, ВНМУ щомісяця заробляє 14 млн грн, а витрачає 31 млн! Отже, по-перше, на посаді ректора нам потрібен кризовий менеджер, досвідчений і сміливий економіст, який може довести свою думку кожному — від студента до міністра! – почав свій виступ професор Власенко. – Друга проблема — на цих виборах студентство представлятимуть всього 203 особи, в той час коли їхня загальна кількість сягає 5 тис. Значить, більшість з них залишилась байдужими. Чи не вийде так, що через 10 років їм ніде буде зібратись, бо ВНМУ розформують? Третя проблема — це справедлива оплата за роботу викладачів, бо хтось більше навантажений, ніж інші.
– Наша команда із чотирьох кандидатів демократична і високовідповідальна! – наголосила професорка Жук. -Діяльність ректора має включати педагогічну, лікарську, наукову роботу і менеджмент. Я не буду вихвалятись своїми досягненнями, мій послужний список перед вами. Зараз я працюю у МОЗ. Але 20 років я віддала ВНМУ, пройшла шлях від лікаря-практика до професора. Стала головним акушером-гінекологом Києва, заслуженим лікарем України, а після стажування за кордоном очолила кафедру. Зараз всім важко – і на фронті, і в тилу. Нам треба терміново об’єднуватись, працювати з абітурієнтами, піднімати рейтинг університету. Рейтинг майбутнього лікаря — в професії! У перемогах на олімпіадах, у випуску публікацій, у роботі в лікарнях медсестрами, санітарами… А не у танцях, піснях чи в спорті! Якщо ми будемо однодумцями з рівноправними людськими стосунками — ми подолаємо всі виклики!
– Гірко, що при в.о. ректора робота ВНМУ призупинилась, ми не розвиваємось, не рухаємось вперед, – відзначив професор Тихолаз. – Після роботи у реанімації, протитуберкульозному диспансері, швидкій допомозі я зрозумів, що колектив медиків надає безцінний досвід молодому спеціалісту. Зараз у ВНМУ є багато відтінків сірого, яке намагаюється видати за біле. Наприклад, хтось вважає, що тільки суд — а не професіонали! – зможе плагіат називати плагіатом. Або згадайте, як у цій актовій залі вшановували Василя Максимовича Мороза, як адміністрація обіцяла йому зберегти кабінет, машину, водія. І де це все? Так само багато обіцянок зараз чуємо і ми, викладачі, але вони залишаються тільки словами. Тож порівняйте ці відтінки сірого з білим і зробіть правильний вибір!
– Цей складний період у ВНМУ — ковід, війна, невиправдано довгі вибори ректора, – виснажує і студентів, і співробітників! – сказав професор Семененко. – Легко десь в стороні “махати шашкою” і критикувати. Робота важливіша, ніж безкінечні збори колективу і “розборки польотів” — хто що сказав чи зробив. Давайте працювати, а не займатись чорним піаром! У нашій університетській клініці ми зберігаємо психологічний спокій між людьми, вирішуємо завдання з допомогою єдності і взаєморозуміння. Закликаю вас голосувати 3 квітня на виборах ректора ВНМУ серцем і розумом!
На питання — як ви оцінюєте роботу університету за останній рік? – була дана влучна відповідь, що оцінку дадуть виборці 3 квітня. А першими кроками після виборів кандидати дружно назвали фінансовий аудит і створення аналітичної групи, яка зможе оцінити ризики прийнятих рішень.
Юлія Овчиннікова, народна депутатка України, побажала студентам і викладачам не боятись, по-справжньому розправити крила і зробити сміливий, правильний вибір на користь університету і всієї України.
Голос студентів-медиків під час презентації був почутий. Разом з усіма присутніми вони обговорили роботу студентської Ради і студентського самоврядування, відділів ВНМУ, лабораторій, наукової бібліотеки, спортивної зали та ін.
– Ми об’єднаємось разом з викладачами і студентами, вирішимо нагальні проблеми. Думайте про майбутнє медуніверситету, проголосуйте на виборах так, як лежить на серці, – звернулись четверо кандидатів на посаду ректора ВНМУ до присутніх на презентації виборчих програм 1 квітня.
Ірина ЗОНОВА
фото Сергія Хіміча
Ни с кем черт ЛУКАвый воевать не собирается. Он очень хитёр и прекрасно понимает, что воевать с НАТО, или даже с Украиной (за которую рано или поздно неизбежно вступятся страны НАТО) это всё равно, что пустить себе пулю в висок. При этом предварительно собственноручно застрелив своего сынулю Коленьку. И весь свой выводок!.. Это Во-первых отчаянный вопль в сторону Запада:”Я буйный! Бойтесь меня все!”.Этих воплей ЛУКАвого Запад боится аме меньше и меньше на фоне осознания глобального Блефа его Кремлёвского Хозяина. Который всё больше и больше убеждает всех, что он ГОЛЫЙ и СЛАБЫЙ КОРОЛЬ. А во-вторых эти вопли нужны ЛУКАвому для того, чтобы оправдать глобальный свой экономический провал с европейскими странами. Который, в свою очередь, обрушил до плинтуса жизненный уровень беларусов. В том числе об’яснить беларусам закрытие границ с Европой. Само собой с его, брехливой, точки зрения. Мол “злобный Запад” ни с того ни с чего решил закрыть границы и стал готовиться к войне с беларусской губерней России (в которую ЛУКАвый превратил свою прежде независимую страну). При этом ничего не сказал о том, что Европа стала дистанцироваться от своего агрессивного соседа после его гибридных атак против неё ближневосточными мигрантами и других Лукашенковских провокаций на границах… А так же размещения у себя путинского (пусть и просроченного но вместе же….) ЯО с целью угроз Европе.