Минають дні, але повірити у те, що його уже немає з нами дуже, дуже важко.Він прожив коротке, але дуже плідне та гідне життя. Для мене Саня був справжнім другом. З часу нашого знайомства минуло більше 25 років, а здається, що це було вчора. З самої ранньої юності і до останнього свого подиху він був простим, товариським, здатним на самопожертву заради інших. Він був прекрасною людиною з щирим і добрим серцем, відданим другом. Понад усе він любив свою сім’ю, а з дітьми спілкувався на рівних. Дуже любив грати з ними в хокей та кататись на велосипедах, а після цього влаштовував для них пікніки. Його людяність і простота допомагали знайти спільну мову з усіма, у будь-якій ситуції знайти компроміс, вирішити проблему та так, щоб усім було добре.

Він любив життя, любив людей, намагався усім допомогти, хотів, щоб усім було добре.

Олександр Крученюк – Людина з великої
літери, він умів підтримати та заспокоїти, поспівчувати та порадити. Його слова «все буде добре» надавали підтримку і вселяли віру у те, що дійсно все буде добре.

Для журналістської спільноти Вінниччини – це важка втрата, адже він поважав журналістів, вони поважали його, бо був відвертий, відкритий та щирий, завжди намагався допомогти, відстоював справедливість та свободу слова. Ця взаємоповага зародилась в період, коли він був заступником голови облдержадміністрації, ініційовані ним прес-тури об’єднували Вінниччину, сприяли обміну досвідом серед різних видань області. Йому вдалося налагодити найкращу за багато років співпрацю між владою та ЗМІ.

По собі Олександр Крученюк залишив добрі справи та гарні спогади, його продовження в його дітях, для яких він був люблячим батьком та гідним прикладом для наслідування. Такі, як він, не вмирають, вони просто перестають бути поруч. Пам’ять про Олександра Крученюка назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів та тих, хто з ним працював і його знав. Спи спокійно, друже.

Олександр Околодько