Він у катівні врятував їй життя. Бо вона сходила кров’ю…

Військовий медик Юрій Армаш служив військовим лікарем у 59-ій бригаді, яка дислокується у Гайсинському районі на Вінниччині. Сам він родом із Клембівки, що на Ямпільщині, нині Могилів-Подільський район. Він потрапив у полон у Олешках та пережив разом з іншими в’язнями справжнє пекло. Саме ця бри­гада на Херсонщині прийняла першою бій із окупантами. Через зрадників потрапила в оточення.

Розповіді Юрія про те, як він провів у ворожому полоні більше року, шокують. І він не втомлюється розповідати про злочини рашистів всьому світові, свідком яких як медик став. Бо рашисти змушували його надавати допомогу полоненим цивільним та військовим після катувань. Спогади про місце перебування в захопленому відділку поліції в Новій Каховці й досі не дають йому заснути. Ще більше він переймається за таких самих, як він, в’язнів, з якими поріднився та яким допомагав.

Особливо долею дівчинки, яку затримали і гвалтували рашистські покидьки. Тому й звернувся до програми СТБ «ДНК» Юрій Армаш, щоб розшукати її та чимало інших полонених українців, яких лікував у концтаборі рашистів, та вчергове донести світу страшну правду про звірства там.

– Коли в поліцейському відділку знаходилися буряти разом із калмиками, вони часто заходили до молодих дівчат віком до 25-30 років. Вони їх навіть сортували за віком і розміщували в окремих камерах. Час від часу жінок виводили з камери і заводили в інше крило. Дівчат туди заводили вночі і там їх ґвалтували.

Коли ж у росіян закінчувалася ротація, вони, бувало, заходили в камери і ґвалтували жінок там. Моя камера була поруч, усе було прекрасно чути…

Найгірший же випадок був з 14-річною дівчинкою, яку росіяни тримали в полоні. Вона дуже приховувала, що її ґвалтували. Якось нас вивели на прогулянку і я побачив, що з неї тече кров.

Я спитав, що з нею сталося? Вона не захотіла відповідати. Я запитав: «Це зробили російські військові?» Вона мовчки опустила голову. Я її запевнив, що про це ніхто, крім мене, не знатиме. Після того вона відповіла: «Так».

«Нас утримували звірі, а не люди», — робить висновки наш земляк.

Нашим колегам із СТБ «ДНК» вдалось розшукати цю юну месницю. Її після розголосу Юрія вдалось вирвати з рашистської катівні та вивезти за кордон з мамою.

Дівчинку звати Тетянка. Вона тепер часто телефонує Юрію, а він їй.

Розповіді Юрія та Тані задокументовані та долучені до списку міжнародних злочинів російських терористів.

Мати Юрія, земляки-подоляни, полонені, чиї життя врятував у катівнях рашистів Юрій Армаш, просять присвоїти йому звання Героя України.

 Тетяна Квасюк