Як відомо, в ту середу пройшов перший тур виборів ректора ВНМУ. На посаду претендувало 6 кандидатів :

– Проректор з наукової роботи ВНМУ, професор Олег Власенко.
– Завідувачка кафедри НУОЗ імені Шупика, професорка Світлана Жук.
– Завідувач кафедри анатомії людини ВНМУ, професор Віталій Тихолаз.
– Директор Університетської клініки ВНМУ Андрій Семененко.
– Професорка кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВНМУ Олена Комар.
– Голова Вченої Ради ВНМУ ім. М. І. Пирогова, професорка Вікторія Петрушенко.

За підсумками виборів стало відомо, що буде другий тур.

Результати такі:
дійсних бюлетенів було 1092.
Вікторія Петрушенко набрала 505 голосів (для перемоги в першому турі їй потрібно було 555)
Решта кандидатів набрала разом 590 голосів.
Олег Власенко – 305
Віталій Тихолаз – 170
Олег Семененко – 60
Світлана Жук – 58
Олена Комар – 6

Отож у фінал вийшли Вікторія Петрушенко та Олег Власенко.

Це перші за 36 років вибори на альтернативній основі в стінах Вінницького медуніверситету.
З 1988 року вищий навчальний заклад очолював академік, Герой України Василь Мороз.

За його керівництва ВНМУ ім.Пирогова не раз визнавався найкращим серед медвузів України. На жаль, тепер, посідає передостанні місця, – розмірковують деякі опитані нами співробітники. Повернути минулу славу вузу обіцяли всі кандидати. Чи вдасться це зробити переможцеві? Як кажуть, поживемо – побачимо.

Фінальні підсумки виборчого процесу стануть відомі після голосування вже сьогодні.

Головна інтрига – чи зможе забрати ті 590 опозиційних до В.Петрушенко голосів Андрій Власенко.

Який відсоток з них дістанеться В. Петрушенко? Бо лише так вона зможе перемогти.

Нагадуємо, що перед цим громадські активісти та кандидати заявляли про численні порушення у підготовці до виборів та роздачі квот. Цікава ситуація і серед студентів. Адже їх у вузі 5000. А голосує лише 202. Всього приймає участь у голосуванні 1194 учасники – за квотами.

Чесно кажучи, участь усіх 5000 студентів навряд чи була б такою обтяжливою для підрахунку голосів.
Демократія, то демократія. Бо ви ж розумієте, як можна такою обмеженою кількістю студентів, обраних, щоб приймати участь у голосуванні, маніпулювати – розподілами, іншими привілеями.

Ми дізнались, що до МОЗу від деяких кандидатів та їхніх споглядачів відправлені численні скарги про порушення прозорості у підготовці до виборів.

Крім того, в Нацполіції зареєстроване кримінальне провадження про підробку підписів делегатів.
Нагадуємо, що вибори у ВНМУ були призупинені в минулому році через скандал навколо звинувачень в плагіаті однієї із кандидатів.

Треба відмітити, що і сьогодні підозри у плагіаті в науковій праці тієї самої кандидатки існують. Але оголошення вердикту Національного агенства із забезпечення якості вищої освіти заблокував вже вдруге Вінницький Апеляційний адміністративний суд. Не остаточно, а до винесення рішення.
В будь якій європейській країні такі звернення до суду кандидата на посаду ректора вузу вважалися б абсурдними.
Бо науковець, який претендує очолювати вуз, в якому навчаються іноземці, платять за це не малі кошти в казну, готуються кадри, від яких залежить здоров’я нації, мав би навпаки зробити усе, аби його репутація не була заплямована.
Парадокс, але тут навпаки – через суд ціла команда адвокатів та претендентки на ректорське крісло забороняє зняти підозру науковиці в тому, що її робота списана. Та ще й із російських джерел. Нинішнього окупанта.
А отже таку особу, в разі оголошення результатів НАЗЯВО, мають позбавити звання доктора наук, професора.
І, як розумієте, плагіат, який є у дисертації, він же назавжди. Тому стане такий кандидат ректором чи ні, а плагіат рано чи пізно виявлять. І що тоді?
Знову судова тяганина, вибори, розборки, звільнення?
І тут дійсно напрошується один вислів:
Вінницький національний університет буде заслуговувати того ректора, якого вибере.
А поки що ми споглядаємо жваву активність викладачів, менше студентів. Вибори тривають.

Про результати повідомимо пізніше – деталі, як завжди, в газеті «33-й канал».

Тетяна Редько
Сергій Хіміч із виборчої дільниці ВНМУ