Пилип Орлик народився 21 жовтня 1672 року, помер у віці 70 років 24 травня 1742 року у м. Ясси (Румунія). Найближчий соратник гетьмана Івана Мазепи, який став після його смерті гетьманом Війська Запорозького Правобережної України і автором першої Конституції в Україні, відомої як “Конституція Пилипа Орлика” (1710).

Заслуги Пилипа Орлика перед народом України

Пилип Орлик – нащадок чеських дворян, який отримав прекрасну освіту в єзуїтському колегіумі у Вільно і Києво-Могилянської академії (1692-1694), володів 12 мовами. Він здійснив мінімум 3 подвиги, які актуальних для України і до сього часу, через 300 років.

1. Пилип Орлик – автор хозарської теорії походження українського населення та козацтва, згідно з якою:

українці – нащадки давніх хозарів (V-X століття н. е).Саме від них в крові українців завжди живе хоробрість, войовничість, невміння підкорятися, а тим більше жити в рабстві, прагнення до вольниці і т. п.;

немає спільних коренів у походженні українців і росіян, чиї предки жили в лісах значно північніше за хозар. Перше їх об’єднання у Київській Русі (IX століття н. е.) відбулося через 400 років після появи хозар, які увійшли в Київську Русь після поразки від князя Святослава у 964 році.

2. Пилип Орлик був не тільки найближчим помічником Івана Мазепи, але й став спадкоємцем його антимосковської політики, аж до своєї смерті у 1742 році домагаючись незалежності України.

Пилип Орлик поступив на службу до Мазепи у 1698 році, згодом став генеральним писарем і одним із замів гетьмана в 1706 році.

Через рік, у 1707 році, коли Мазепа прийняв остаточне рішення розірвати відносини з Москвою, вони присягнулися на розп'ятті у вірності один одному. І Орлик залишився вірний клятві, даній Мазепі, і після поразки Карла XII у Полтавській битві (1709), а коли шведські війська увійшли до Лівобережної України (1708 р.), пішов за ним (смертельно хворим) в еміграцію до Бендер (тоді територія Туреччини). З невимовною тугою і болем сприйняв П. Орлик смерть Мазепи, що сталася влітку 1709 року.

У 1710 р. козацька рада в Бендерах вибрала Пилипа Орлика гетьманом України

Після оголошення Туреччиною і Кримським ханством війни Російській імперії (1711) козацьке військо, яке очолювали П. Орлик і запорізький кошовий отаман К. Гордієнко, за допомогою татарської орди розпочало боротьбу за звільнення Правобережної України. Завдяки підтримці місцевого населення армія швидко просувалася вперед. Без бою брали місто за містом. Визнаючи Орлика за українського гетьмана, до нього перейшли всі козацькі полки Правобережної України (за винятком Білоцерківського).

18 березня 1711 року союзники підійшли до Білої Церкви і мали намір рушити на Київ. Однак завадила зрада татар. Гетьман просив їх зупинитися, залишити хоча б 10000 ординців. Султан обіцяв зробити це, але слова не дотримав.

22 квітня 1714 року між Туреччиною та Польщею був підписаний контракт, за яким Правобережна Україна залишалася знову за Польщею, і протидіяти цьому вже не було сил.

У червні 1714 року Пилип Орлик виїхав до Швеції, відмовившись служити Польщі. Почався майже тридцятирічний період його політичної та дипломатичної діяльності далеко від Батьківщини в якості гетьмана у вигнанні, оскільки рішення ради старшин у Бендерах ніхто не скасував.

Кінцевою метою гетьмана в еміграції було об'єднання Правобережної, Лівобережної, Слобідської України та Запорізької Січі в єдину сильну державу. Досягти цього, вважав він, можна, тільки звільнившись за допомогою іноземних держав від панування Російської імперії. Тому основним напрямком його політики було створення антимосковської коаліції.

Під час російсько-турецької війни 1713 р. і війни між Росією і Швецією 1741 р. Пилип Орлик не раз повертався до ідеї створення східноєвропейської коаліції. Однак усі спроби українського патріота в галузі дипломатії так і не досягли успіху.

Місто Ясси (Молдова) стало останнім притулком Пилипа Орлика. Він помер у Яссах у повній самотносты, без всякої надії побачитися перед смертю зі своїми рідними.

Третій подвиг Пилипа Орлика - перша в Україні Конституція, яку він оприлюднив при вступі на гетьманську посаду у 1710 р.

5 квітня 1710 року Пилип Орлик виголосив свою присягу і оприлюднив "угоду" - "Конституцію прав і вольностей Війська Запорізького", яка чітко розписувала права та обов'язки гетьмана, старшини, простого козацтва, ставши прообразом першої Конституції в Україні (американська Конституція з'явилася на 77 років пізніше).

Вона являла собою реальну модель вільної, незалежної держави, заснованої на природному праві народу на свободу і самовизначення, модель, засновану на невідомих доти демократичних принципах суспільного життя. Головним її постулатом була повна незалежність України від Польщі та Москви.