В стрічках новин усе нові обличчя,
Портретні фото зі стрічкою в кутку.
Прокляття у світ принесло це сторіччя,
Крокуємо зі смертю ми по спільному шляху.

Чи міг би хтось у світі уявити,
Що вкриється земля кров’ю й слізьми?
Вогонь війни що знов буде горіти,
Така жорстокість що цвістиме на Землі?

Чому ще не придумали у світі.
Тієї формули життя, панує в якій мир?
Невже шляхи до миру вічного закриті?
Невже війна вбиватиме завжди, мов звір?

Так боляче дивитися на сльози,
Від болю втрати проливають що жінки,
Як квіти розкидають по дорозі,
Як діти доторкаються востаннє до руки.

Так боляче від втрат на цій війні,
Втрачаємо цвіт ми нашого народу.
Ще стільки крові не лилося на Землі,
Ще стільки вбивств не бачив Всесвіт зроду.

Віктор Конюх