Староста брацлавський (1497—1500), вінницький (1507—1516) та звенигородський (1518—1530), староста луцький і упитський, маршалок Волинської землі (1507—1522), каштелян віленський (1511—1522), воєвода трокський (троцький) (1522—1530), великий гетьман литовський (1497—1500, 1507—1530).

Став одним із найвидатніших полководців XVI століття. Сучасники порівнювали його зі стратегами античності — провів 65 битв, програв 3, брав участь в успішних кампаніях проти татар та Московської держави. 8 вересня 1514 року, в битві під Оршею, військо Костянтина Острозького розбило московське військо воєвод Івана Челядніна та Михайла Голиці.

Що ви знаєте про  Велике князівство Литовське? Знаєте, що Україна була його частиною? А що воно охоплювало мільйон квадратних кілометрів: Литву, Білорусь, більшість України, трохи Польщі, Молдови, Латвії і крайній захід росії. Знали, що ця держава проіснувала 500 років? І що мова наша – руська (тільки не плутайте її з російською чи церковно-слов’янською, йдеться про давню українську) – була офіційною, нею писались усі державні  документи. Та й взагалі руська вважалась елітарною і  такою, що несе культуру і науку.

А чи знали ви, що найвідомішою людиною цієї великої держави був князь Костянтин Острозький. Його обожнювала Європа, ним захоплювались сучасники і нащадки. Його шанували королі, боялись вороги, за нього молились святі отці.

У грудні 1514 року Вільнюс, столиця Великого Князівства Литовського, був свідком величного дійства: гатили з усіх гармат, били в усі дзвони, люди вигукували хвалу, коли до міста в’їжджав їхній герой - гетьман Костянтин Острозький. За ним на списах несло свою перемогу звитяжне військо, а позаду тяглось кілька тисяч переможених і полонених м@сковитів, серед яких були воєводи, князьки і бояри. Таким був фінал битви під Оршею. Такою була одна з понад 60 перемог великого гетьмана Костянтина Острозького.

Орша – місто в Білорусії на березі Дніпра. Там 500 років тому Литовське князівство дало чортів м@сковитам, які з властивими їм нахабством і жорстокістю, посунули асвабаждать сусідів від нормального життя, а по суті окуповувати територію Русі. Важливо: м@сковити НЕ БУЛИ Руссю. Вони були уламком Орди, напівдикими угрофінськими племенами, які дуже хотіли стати частиною цивілізованого світу. Але єдиний спосіб це зробити, який міг народитись у їхніх головах – окуповувати, красти, відбирати силою. Власне, з того часу нічого нового у їхніх макитрах не народилось.

Тим часом цивілізований світ обожнював великого воїна. Острозького з захватом порівнюють з найвидатнішими полководцями античності. Про нього складають пісні німецькі та французькі менестрелі, йому присвячують свої панегірики тогочасні поети, його порівнюють з римським полководцем Сципіоном (це той, що таки зруйнував Карфаген), з мріями про нього зітхають європейські панночки.

Костянтин Острозький. Найближча людина польсько-литовського короля Сигізмунда Старого,

Великий гетьман Князівства Литовського (це як Залужний сьогодні), один з найзаможніших людей свого часу, друга людина у найбільшій європейській державі Середньовіччя. Тільки йому король, попри заборону будувати православні храми у Великому князівстві Литовському, дозволив зводити церкви і собори. Тільки йому король дозволив скріплювати укази червоним королівським воском.

Він народився на Волині в середині 15 століття у родині князів Острозьких. Костянтин проживе довге, як на свій час, життя – йому буде 70, коли він піде у кращі світи. За свій довгий вік він встигне багато.

• Повести за собою військо у понад 60 битв, програвши лише дві з них.
• У більшості своїх походів він битиме м@скалів, які вже тоді не даватимуть спокою цивілізованому світові.
• 7 років він проведе у полоні у москві, де присягне-таки цареві, але виключно для того, щоб утекти і знову бити м@сковитів.
• У битві під Оршею він так потрощить орків, що вони на понад сто років дадуть всім спокій і не вистромлюватимсуть писків зі своїх лісів.
• Під Ольшаницею на Київщині у бою проти татар звільнив 40 тисяч українського люду.
• Був одним з найзаможніших людей Великого князівства Литовського( у власності мав 1300 сіл, 100 міст і 40 замків).
• Будував церкви, школи для дітей, притулки для безхатьків, забезпечував своє військо найкращим озброєнням.

Але! Не Костянтин, а син його Василь-Костянтин заснував Острозьку Академію.

Великий гетьман Литовського князівства Костянтин Острозький був першим українським націоналістом. Він принципово говорив українською всюди і з усіма, він молився своєю мовою у своїй церкві своєму Богові. Він міг би жити у Вільнюсі, але понад усе любив свій Острог. Він розумів, що діти його землі повинні вчитись своєю мовою і знати своїх героїв, тому будував школи, де здобували освіту юні русичі. І головне - він люто і відчайдушно воював з усіма, хто простягав руки до його рідної землі. Саме тому м@сковити викреслили його з нашої пам’яті на майже півтисячі років. Саме тому ми майже нічого не знаємо про ту добу і про велич нашої нації, історія державності якої тісно пов’язана з Європою, а не з дикими племенами, які кричать про “адіннарод”.

Один із найвизначніших меценатів та власників землі того часу (входило 100 міст, 40 замків, 1300 сіл; іноземці називали його володіння «Країною князя Острозького», площа володінь перевищувала сучасну Тернопільську область[12]), перетворив Острог на осередок слов'янської культури. Власність, зокрема: Волочиськ — спадок першої дружини,[13] скуплені родинні маєтки коло Острога, Полонне (надане у 1494 р.), Дубно з двором Іваня(е)м, Красилів, Здзенців, Звягель, Здовбиця, Турів (наданий 1508 р.), Чуднів; двори: Поворське, Пел(в)за, Птича; дім у Вільнюсі, наданий 1508 року, подібно як Турів, з конфіскованих у Глинського маєтків). У червні 1508 року отримав підтвердження на внесених першою дружиною маєтків: Степань, Золотіїв, Подоляни, Х(Г)уботів, Городець, Путовичі, Лухче. Звитяга під Оршею принесла йому надання замку в Дорогобужі.

1516 року отримав Охново (Новогрудський повіт), 1518 — Колтів. В 1522 році король підтвердив купівлю маєтків: Теплень, Вовковошово, Знесіння (пол. Zniesień), привілей на дворища Мокрець і Констенців (Поділля). 5 вересня 1522 року отримав Сатиїв з фільварками, Смольницю. В 1528 році з власних маєтків виставив 426 коней, що дозволяє ствердити на володіння близько 41000 душ. Отримав привілеї, розбудовував міста: Дубне (1507 р.), Звягель (1519).[14] Надав кошти для розбудови Межиріцького монастиря,[12] (зокрема, зведення мурованої Троїцької церкви в 1520-х рр.) Острозького, Дубенського замків.[15]

3 червня 1498 року як власник Дубна отримав від Литовського князя Олександра грамоту про надання Дубну статусу міста. 1507 року король польський Сигізмунд І Старий надав Дубну на прохання Костянтина Острозького магдебурзьке право.

1510 року на місці укріпленого посаду будує нову фортецю в Полонному.