Михайло, старший машиніст енергоблоків на Ладижинській теплоенергостанції. Працює на ТЕС понад 30 років. Чоловік потрапив під один з обстрілів об’єкта, але вижив та з колегами намагався запобігти руйнуванням.

Про це повідомляють у ДТЕК Ладижинська ТЕС.

Робоче місце Михайла – блочний щит керування, який він не покидає під час зміни ніколи, навіть коли лунає сигнал повітряної тривоги. Нещодавно вахта Михайла вперше потрапила під ворожий обстріл.

Коли Михайло з колегами дізналися про пуски ракет, то підготовлювали необхідне обладнання, яке мало допомогти зменшити можливу шкоду при влучанні ракет. Енергетики, маючи досвід минулих обстрілів, намагаються вжити всіх можливих заходів для захисту ТЕС.

«Після першого прильоту піднялося багато пилу, було важко дихати і ми майже нічого не бачили. Та ми вже знали, що наша попередня підготовка необхідного обладнання може допомогти нам хоч трохи зменшити руйнівні наслідки від ворожих ракет. Обладнання було готово, але треба було його ввімкнути якнайскоріше. Тож довелося бігати це робити прямо під час обстрілу. Вже коли обстріл закінчився, разом з колегам допомагав рятувати обладнання та ліквідовувати наслідки», – згадує той час чоловік.

Михайло та його колеги продовжують працювати і намагатися відновити обладнання попри небезпеку і дуже велику руйнацію.

«Мені складно та боляче бачити рідну станцію у такому стані після обстрілів. Але ми не опускаємо руки. В нас хороша команда. Ми тримаємося разом. Все відбудуємо та відновимо рано чи пізно, інших варіантів просто немає», – каже Михайло.

Всім відомо, що в цьому місті не так давно гвалтували прихожанки МП з батюшкою про те, щоб їм допомогли з рашки.

Допомогли?

Ще будете гвалтувати?

З того, як миттєво щоразу потрапляли відосіки, зазняті там на центральні телеканали рф і по них вже були заготовки для блискавичної реакції є підозра, що там можуть бути і корегувальники та навідники ракет рашистів для прицільного попадання.