При ньому існував православний колегіум, який заснував Петро Могила. Фактично це була філія Києво-Могилянської академії, — розповів настоятель обителі архімандрит ПЦУ Софроній (Чуприна) (на фото).
Сьогодні майже всі українці відчули на собі вплив війни. Є дуже багато постраждалих тілесно, морально, психологічно. Просто необхідні центри реабілітації. І не лише світські, а й духовні, релігійні. І одним з таких центрів стане Іванівський Свято-Вознесенський чоловічий монастир. Так, це перспектива, і, можливо, не одного року. Але чим швидше почнеться робота, тим швидше буде результат. Наразі маємо майже повністю оформлений пакет документів. Наступний крок — відкриття банківського рахунку для благодійних внесків на будівництво.
На перших порах у приміщенні закинутої лікарні планується облаштувати братський корпус з церквою та келіями для монахів. Це перший об’єкт з монастирського комплексу, який мають реставрувати в селі Іванівка Луко-Мелешківської громади, за 17 кілометрів від Вінниці. До речі, ця медична установа свого часу розміщувалася у маєтку Варвари Четвертинівської. Згодом її добудували і… забули про її існування.
В останній день весни з благословення митрополита Вінницького та Барського Симеона вірні Православної Церкви України зібралися на прибирання приміщення та території майбутнього Вознесенського монастиря.
На жаль, за 30 років пустки добротна споруда лікарні сильно постраждала. А прилегла територія заросла чагарниками.
І роботи попереду дуже багато. Але очі бояться, а руки роблять, кажуть люди, які відгукнулись на прохання взяти участь у відновленні приміщення майбутньої обителі. Прийшли майже 50 цивільних та військових, вінничан і місцевих жителів.
– У такий важкий для нашого народу час багатьом потрібна духовна підтримка, реабілітація, — пояснили парафіяни. — Тут можна буде отримати моральну підтримку у лоні української церкви. І налаштуватися на мирне життя, бо це гарне місце дійсно лікуватиме людські душі.
Звісно, на відродження монастиря потрібні великі ресурси, але вірні ПЦУ сподіваються з Божою поміччю невдовзі відродити святиню. Підготувати територію монастиря для богослужіння планується до Вознесіння.
А згодом на території облаштується церква Трьох Святителів, корпус для паломників, трапезна. Але найбільшою мрією настоятеля монастиря залишається великий і красивий сад.
– Щоби люди почувалися в ньому, наче в райському саду, долучалися до щоденних молитов, укріпляли свою віру в Господа та Україну. Але зараз нам дійсно потрібна людська допомога. І будемо раді, якщо хтось допоможе своїми руками чи будматеріалами, технікою, саджанцями. Можливо, хтось зможе допомогти коштами. На Вознесіння сюди приїде владика, щоб освятити будівництво монастиря.
Серед людей у камуфляжі, які професійно розбиралися із чагарниками та пеньками давно зрізаних дерев, працював і пан Валерій. Попросив його розповісти, чому він сьогодні тут:
- Я пішов на війну добровольцем на самому початку. А в 60 вже стало важко. Демобілізувався. Мене сюди привело відчуття, яке, напевно, відчув кожен військовий під час бою. Коли над головою свистять кулі, розриваються міни і на твоїх очах гинуть побратими, ти розумієш, що десь у Вінниці в церквах люди моляться за московського патріарха, який благословив цей геноцид українського народу. І стає нестерпно боляче.
Замість того, щоб молитися в українській церкві за українських захисників і їх укріпляти, мої земляки на чолі зі своїми нещирими пасторами просять у Бога благодаті для ворога, який знищує Україну. Тому я тут, тому всім, чим зможу, допомагатиму розбудовувати істинно українську канонічну церкву.
Шкода, що наші нардепи вигадують десятки відмовок, щоб заборонити московську пропаганду в Україні через 5 колону в рясах. Ви ж чули, що вони знову відклали прийняття закону. Вже ніби через республіканців у американському сенаті. Ну, це вже просто якась брудна гра з українським патріотизмом.
31 травня на прибирання території монастиря прийшла і пані Ольга Мусійчук з Іванівки. Жінка працює в місцевій сільраді і свого часу серед перших виступила за перехід місцевої парафії до ПЦУ.
— Коли дізналася, що тут буде монастир, не роздумуючи прийшла допомогти з прибиранням. Серед іванівських є чимало людей, які розуміють, що цей монастир потрібен, у першу чергу, місцевим жителям. І ми свідомо підтримали пропозицію єпархії облаштувати тут обитель. Бо ця закинута лікарня вже стала приваблювати якихось сумнівних зайд, що пишуть на стінах всілякі непристойності.
Не може стояти пусткою така добротна споруда. Не може заростати чагарниками така приваблива ділянка землі, майже 1,5 га. Повністю згодна, що вона підходить саме під такий культовий комплекс Православної Церкви України. Ми допоможемо його тут збудувати. Перший впевнений крок ми сьогодні вже зробили: встановили поклонний хрест. А до 13 червня з Божою поміччю окультуримо територію навколо приміщення та приберемо всередині.
Ви можете долучитися до цієї благородної справи. Адже всі діючі православні монастирі на Вінниччині досі належать до промосковської УПЦ МП, яка продовжує молитися за нашого ворога і виправдовує вбивць наших дітей та батьків.
За інформацією про будівництво монастиря в Іванівці слідкуйте на нашому сайті. Стосовно персональної допомоги: направляйте пропозиції на монастирський тел.: 093-131-30-29 або на номер настоятеля: 098-114-98-95.
Тимчасовий номер банківської картки для благодійних внесків 4149609013252731.
Анатолій Жучинський
