У повітрі запахло дощем,
Хмарне небо посунуло спеку.
Грім небесний у душу вніс щем,
Бо то звук, що несе небезпеку.

Теплий дощик вронив дві сльози,
Але плакати щось розхотілося.
Там у полі збирають хліби,
Ті, що золотом заколосилися.

У країні, де йде війна,
Тяжко влітку збирати врожаї,
Святий хлібчик – всьому голова,
Тому дощ людям не заважає.

Тетяна Петренко