А я, грішний, напередодні Великодня вирішив так: якщо наші українські воїни – православні і Київського, і Московського Патріархатів вже п’ятий рік в одних окопах кров проливають, разом захищають спільну нашу Україну від російських окупантів і їх безсовісних, мерзенних найманців, різних мастей і гатунків, то і на найбільше християнське свято – Пасху, вони мають отримати спільно освячені подарунки. Дав собі слово – завтра вишлю їм Новою поштою, в одній відправці, Великодні, освячені в обох православних церквах, дари. Але як це зробити?..

З отцем Георгієм – настоятелем храму Московського Патріархату, ще в суботу зранку домовився, що він сам збере для воїнів і освятить разом зі всіма і ці паски, продукти, які маю в понеділок вислати на фронт. Він не задавав мені ніяких уточнюючих запитань, просто погодився і все. Домовилися, що в неділю прийду до церкви і він особисто мені передасть освячені продукти. Так воно і вийшло. На фото отець Георгій передає мені з рук в руки для відправки на передову ось цей ящик освячених пасок, солодощів. Дуже дякую отцеві Георгію і всім прихожанам Московського Патріархату, які поклали в цей освячений ящичок свої Великодні подаруночки для рідних захисників нашої спільної рідної України.

А з отцем Богданом – настоятелем Ямпільської православної церкви Київського Патріархату напередодні я не встиг про це саме домовитися. Так вийшло. Думав, в неділю зранку все уладнаю… Але до нього в неділю було не доступитися. З п’яти годин вся маленька церква була заповнена людьми. Фантастично прекрасно співали хористи – викладачі і учні Ямпільської музичної школи, в тому числі і дочка священика – вже зараз відомий в краї музикант. Біля церкви стояли і чекали близько тисячі, а може й більше людей на освячення. Одним словом, сам збирав тут ті подарунки для бійців. На фото ви бачите цей великий ящик в центрі кола серед людей вже тоді, коли він був заповнений доверху. Таке у мене було вперше. Не передати ці почуття єдності, віри і патріотизму. А вже потім, коли майже всі розійшлися, попросив отця Богдана також освятити те, що дали люди для воїнів. Він радо погодився. На фото бачите якраз момент цього освячення.

На Великдень чудеса Господні починаються з Єрусалиму. Я щасливий, що і до нашого маленького Ямполя вони дійшли ось таким несподіваним, добрим чином. Дуже було важко нести з церкви цей важкенний ящик. Але я не просив допомоги, мені було радісно… Бо знав, що завтра два дорогоцінних ящики з обох православних церков підуть на фронт. А там, в окопах, на передовій, воїни на смак цих освячених продуктів хай визначають чий Патріархат канонічніший. Хай кожна крихта цієї святості надає їм сил у захисті Вітчизни, береже наших воїнів. ДОРОГІ БРАТИ І СЕСТРИ, – ДЯКУЮ ВАМ! Слава Ісусу Христу! Героям – Слава!

Дорогі браття і сестри Ямпільської православної церкви Київського Патріархату! Дозвольте також повідомити Вам, що на Великдень, біля церкви, Ви вкинули у мій волонтерський ящик в цілому тисячу шістсот вісімнадцять гривень. Ці гроші дуже потрібні. Вже кілька місяців збираю і зібрати не можу необхідну суму для придбання акумуляторів до танка Т-72. З Вашими грішми зараз маю вже майже 6 тисяч. Вже видно фініш! Ура! Залишилося зовсім небагато зібрати і ми купимо ті дорогоцінні акумулятори і запустимо український танк, і піде він Україну боронити. Так, як боронили Єрусалим воїни Давида, Соломона. Ми таки змогли! Героям Слава!

Волонтерський звіт продовжую на другий день Пасхи. З Ямпільського відділення Нової пошти. Щойно вислав на фронт, морській піхоті, шістдесят кілограмів продуктів. Неабияких! Найперше це Великодні подарунки православних Ямпільського району Вінницької області. Освячені вчора в церквах міста. До них додав клембівських яблук від Григорія Васильовича Мельника. Дуже сподіваюся, що все дійде в такому стані, як ось на фото.

Після відправки. В церкві Київського Патріархату ще тривало Богослужіння. Дякую священику, отцеві Богдану, за надане слово – розповів парафіянам, що вчора зібрав біля їх храму 1618 гривень на акумулятори до танка Т-72, що дуже потрібні виявилися ці гривні бо вже кілька місяців збираю кошти на них. Залишилося тепер зовсім небагато – близько двох тисяч гривень і акумулятони закуплю та вишлю воїнам. Як було вже не раз. Коли висилав на танки інших бригад.

Зараз на моєму волонтерському складі залишилося ще три ящики хороших яблук. Завтра маю їх вислати на фронт.

Волонтер, Ямпіль