Подружжя Адріан і Наталія жили в місті Нікомідії у Віфінській області Малої Азії. Адріан був язичником і служив чиновником у гонителя християн імператора Максиміана Галерія. Наталія була таємною християнкою.

Під час допиту християн Адріан увірував у Ісуса Христа після чого і його разом з іншими християнами посадили до в’язниці. Імператор радив йому викреслити своє ім’я зі списку християн і попросити вибачення. Адріан запевнив його, що він не збожеволів, а чинив так за власним переконанням. Було йому тоді 28 років.

Дізнавшись про те, що трапилося, Наталія поспішила до в’язниці, де підтримувала Адріана і просила бути мужнім сповідником віри. Адріан разом з іншими мучениками зазнав страшних катувань: мученикам перебивали руки і ноги важким молотом. Коли черга дійшла до Адріана, дружина найбільше боялася, щоб її чоловік не збожеволів і не відрікся від Христа. Помер святий Адріан разом з рештою мучеників 304 року.

Згодом Адріан з’явився уві сні Наталії і сказав, що незабаром вона залишить цей світ. Так і сталося: Наталія померла на гробі свого чоловіка в передмісті міста Візантії, куди його тіло перенесли віряни.