Як з’ясувалось, Володимир Буренко до війни був далекобійником. Коли пішов на фронт, мріяв, щоб у дружини Олени була своя справа. Так у маленькому селі на Вінниччині з’явився продуктовий магазин. Для його облаштування родина взяла кредит — 75 тисяч гривень на вітрини та кондиціонер.

Олена Буренко, дружина військового розповідає: «Володимир сказав: краще будеш займатися своїм. Було страшно, бо великі кошти потрібні. Взяли холодильну вітрину за 50 тисяч… Статус військового дозволяв не платити відсотки, ми надали банку всі документи».

Восени 2024 року Володимир став навідником і потрапив на одну з найгарячіших точок Харківщини. Після чергового виходу на зв’язок він більше не вийшов. «Під час бойового завдання… був бій, він зник поблизу Лозової. Це все, що мені сказали», — згадує Олена.

Пошуки чоловіка та «сюрприз» у поштовій скриньці
Олена сама їздила на Харківщину, шукала свідків, впізнала чоловіка на російському відео з полоненими, хоча офіційно РФ це не підтверджує. Вона чесно прийшла в банк, надала витяг з реєстру зниклих безвісти та попросила рахунок для погашення тіла кредиту. Їй відповіли: «Все заморозиться».

Проте за рік у скриньці з’явився лист — судовий позов. Банк вимагає 94 тисячі гривень: 75 тисяч основного боргу та 19 тисяч відсотків, яких не мало бути.

У місцевому відділенні “Приватбанку” банку підтвердили: документи про те, що клієнт — військовий і він зник, у них є. Чому ж тоді виник позов та відсотки? Співробітники лише розводять руками.

На щастя, суд виявився більш людяним. Олена Заводинська, керівниця апарату Липовецького районного суду повідомила наступне: «Провадження у справі зупинено. Оскільки відповідач — військовослужбовець і має статус зниклого безвісти, розгляд справи неможливий».

Це вже не перша подібна ситуація із банком. Наприкінці минулого року країну сколихнув випадок із Русланом Книшем — військовим із ампутацією всіх кінцівок, якому банк відмовив у видачі карти, бо він «не міг потримати її в руках». Лише після втручання голови НБУ ситуацію вирішили.

Тепер «ПриватБанк» знову обіцяє «виправити помилку». Олені вже зателефонували і пообіцяли відкликати позов та повернути відсотки. Проте питання залишається: чому банківські алгоритми досі сприймають захисників як «проблемних боржників», а не як героїв.