У своєму невеличкому будиночку по вул. Курор­тній, 64, вона приписала свою рідну дочку Антоніну з дитиною та чоловіком — Сіваком Анатолієм Олексійовичем.

Молода сім’я почала будувати власний будинок по вул. Боженка (Щаслива), 16. А будиночок по вул. Курортній був проданий, сестра почала жити у літній кухні новобудови. Молода сім’я жила в окремій 2-кімнатній квартирі по вул. Промислова. Моя сестра працювала на заводі залізобетонних конструкцій і допомагала у новому будівництві.

Двоповерховий будинок був закінчений, але її донька Антоніна розійшлася з чоловіком і поїхала на заробітки в Італію. У новобудові жила онучка моєї сестри Яна з чоловіком Носальським Ігорем Альбертовичем.

Земельну ділянку під цю новобудову отримала моя сестра Табачнюк Юлія Костянтинівна, згідно з рі­шенням 2-ї се­сії 22 скликання Гні­ван­ської міськ­ради від 28.10.1998 р. Че­рез деякий час з’я­вляється інше рі­шення 3-ї сесії 23 скликання про надання цієї ж ді­лянка для будівництва Сіваку Анатолію Олексійовичу, працівнику Гні­вансь­кого ка­р’єро­управ­лін­ня. На мою думку, це дру­ге рі­шен­ня міськ­ради за його вихідними данними явно фік­тивне.

Почалось виживання сестри з її помешкання 2 серпня 2016 року, коли онучка Яна з своїм чоловіком перекрили газ і відключили світло. А 6 серпня Носальський взагалі перерізав болгаркою газову трубу до літньої кухні. Потім Яна з чоловіком зняли вікна і двері у цій будівлі. Я вважаю, що все це коїлося «за сценарієм» Сівака А.О., який намагався змусити сестру покинути житло, в будівниц­тві якого вона брала особисту участь.

Захищаючи сестру, я особисто звертався до від­ділення поліції, у міську раду ветеранів, до міського голови м. Гнівань Кулешова В.В., щоб зупинити свавілля і насильство над Юлією Табачнюк з боку сім’ї Носальських і Сі­вака А.О. Але практично ніхто з «власть імущих» нічого не зробив у цьому питанні, не допоміг жінці похилого віку.

Зараз сестра вимушена жити у помешканні своєї дочки Журавської Оксани, де, крім неї, живе ще 2 сім’ї. Очевидно, для захисту 84-літньої сестри доведеться звертатись до суду.

Леонтій Табачнюк,
пенсіонер МВС України,
ветеран органів МВС,
полковник у відставці