Чотири пташки було в тата,
Одну кохав, а три – пташата.
Аж серед ночі прилетіли
У їх гніздечко вражі стріли.

І вмить нічого не лишилось.
Чотири серця зупинились.
А з ними зупинилось й п’яте –
Життя згорьованого тата.

Бо як тепер йому літати?!
Ще вчора тато був крилатий.
Та в тому пеклі знавіснілім
Дві пари крил його згоріли.

У когось завтра буде свято.
Весілля і гостей багато.
Хтось доньку буде видавати.
Хтось інший, не пташиний тато!

Його пташкам вже Світ не треба.
У них тепер безкрайнє Небо.
А біля спаленої хати
лишився одинокий Тато.
#назарянбожик #лб #поезія #сучаснапоезія #янко