Степан Шкапій – письменник-гуморист, який проживає в Хмельницькому, став лауреатом премії імені Богдана Хмельницького, яку приурочують до дня народження міста. Минулої суботи, 28 вересня, місто Хмельницький, колишній Проскурів, святкував своє 593-річчя. Цього дня на різних літературних майданчиках звучали запальні гумористичні твори письменника. Надихайтеся ними і ви, наші дорогі читачі.
Uno momento!
Іде центром Якилина
Зі своїм Дем’яном,
А навстріч худий хлопчина
Горбиться з баяном.
Аж заточується, бідний:
Ноша гне додолу.
– Ти куди прошкуєш, рідний?
– У музичну школу.
Відхекався…
– Важко, сину? –
Дем’ян до малого.
– Трохи шлейки ріжуть спину,
А решта нічого…
Вже привик…
Підняв струмента
Й пішов далі містом…
Обернувсь:
– Uno momento!..
Я вже є солістом!..
– Ти бач, – мужу Якилина, –
Мале, та удале!
Чом на музику дитину
Ми свою не дали?..
– Віддамо!.. –
Дем’ян ворону
Вздрів на всохлій гілці, –
На баян нема резону,
Хай гра на сопілці!..
Айфон
В Петрика батьки «мохнаті» –
Їздять за кордон,
Де й придбали для дитяти
Ексклюзив – айфон.
У хлопчини ж іменини
Через кілька днів,
Час для клопотів приємних
Саме і наспів.
– Подарунка б приховати,
Щоб зробить сюрприз,
Зак у школі, – каже тато, –
Треться спиногриз!
– Неодмінно! – вторить мама, –
Як вгадать, куди?
Де не глянь – жахіття прямо! –
Збитків скрізь сліди…
В шафи лазить, до буфету,
Дозвіл не пита.
Не заникаєш секрету –
Все повиверта!
Дід за «компом» водить «мишку»,
Вусами пряде:
– Покладіть айфон під книжку –
Точно не знайде!..
Утішив
Кум за чаркою до Гната:
– Чув я вже не раз –
До моєї учащати
Став знедавна Влас!
Гнат на кума вп’ялив зіньки:
– Віднайшли біду!
Я, як потребую жінки,
Теж до неї йду!
Еволюція навспак
Мовить Сава до Мусія:
– Ну й дегенерати!
Чув, що мамонтів росія
Хоче клонувати?..
– Чув, тож вітер їй у спину
Й під середні пальці!
Там давно наполовину
Вже неандертальці!
Хай клонує, як не йметься,
Та спішить до лаврів,
Тоді швидше їй всміхнеться
Доля динозаврів!
