Будь-хто з постійних пасажирів «Укрзалізниці» за два з половиною роки повномасштабної війни з російським агресором звик до присутності на вокзальних перонах співробітників «Залізної безпеки». Стрільці воєнизованої охорони «УЗ» у взаємодії з поліцейськими відслідковують спроби декого зі співгромадян чи іноземців непомітно зафільмувати прибуття потягу (пасажирського або вантажного). Та за межами залізничної станції розставити «наглядачів» вздовж залізничного полотна нема можливості.
Два тижні тому сталася в мене несподівана ситуація. Переходив з велосипедом залізницю в районі Ковельського парку (це Коростень Житомирської області). Бачу: на електросамокаті під’їхав хлопець на вигляд років 15-ти, почав не кваплячись знімати на смартфон будівлі локомотивного депо, систему автоблокування та інші споруди. На мене жодної уваги не звернув. Ну мало хто їздить на двоколісному звичайному ровері.
Зацікавився. Поїхав слідом за ним, коли “шпигун” назнімкував все що хотів. Метрів за 300 від місця зйомки хлопець зупинився, набрав номер когось і відзвітував про виконану роботу. Наскільки вдалося почути, отримав нове завдання. Яке саме, не знаю.
У коментарії під публікацією популярної вінницької газети «33 канал» на схожу тему я описав цей випадок. Зазначив, що не мав права затримувати неповнолітнього.
У відповідь деякі з читачів «33…» почали мене сварити. Мовляв, треба було проявити ініціативу, затримати до прибуття поліції.
Характерно, що замовник хлопця обрав найцікавіше місце зйомки. Електрифіковану колію в напрямку Шепетівки. Зазвичай цим найкоротшим шляхом зі Львова до Києва добираються іноземні VIP-персони. Не кажу вже про воєнні ешелони.
Довідка
До початку повномасштабного вторгнення українське законодавство забороняло здійснення фото- та відеозйомки об’єктів Міністерства оборони та Збройних Сил України. Зокрема, заборонялося фіксувати місцезнаходження військової техніки, озброєння, майна та особового складу, рух колон військової техніки та переміщення особового складу, режимні військові об’єкти, дислокацію військ.
Після 24 лютого 2022 року Управління зі зв’язків з громадськістю ЗСУ додатково повідомило про заборону вести зйомки як військової техніки, так і об’єктів інфраструктури. Крім того, було заборонено знімати дороги загального користування, блокпости та укріплення, розташування, зосередження чи переміщення військових частин (підрозділів) сил оборони. У цьому контексті водіям також було заборонено користуватися відеореєстраторами.
Ухваленим Законом Кримінальний кодекс України доповнено новою статтею 114-2 «Несанкціоноване розповсюдження інформації про направлення, переміщення міжнародної військової допомоги в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших військових формувань України, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану».
Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років за поширення інформації про направлення чи переміщення зброї, озброєння та боєприпасів територією України, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ чи Міністерством оборони України або в офіційних джерелах відповідних відомств країн-партнерів, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Позбавлення волі на строк від 5 до 8 років передбачене за поширення інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ чи військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генштабом ЗСУ, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Аби в разі повторення ситуації діяти впевнено, не перевищуючи повноважень, що їх зазвичай має пересічний журналіст, я звернувся за роз’ясненнями до авторитетних вітчизняних фахівців в галузі права Д. Зоренка та І. Каланчі. Дмитро Зоренко має 9 років практичного досвіду в Службі безпеки України та 14 років науково-педагогічного досвіду. Впродовж 2021-2024 років провів 40 тренінгів для правоохоронців з питань OSINT та цифрових доказів. Експерт Інга Каланча працює у відділі Чернівецької районної прокуратури Чернівецької області. Є тренером Навчально-методичного центру підготовки кадрів для органів прокуратури України. Кандидат юридичних наук. Має 9 років досвіду роботи в органах прокуратури та 4 роки науково-педагогічного досвіду. Крім цього, має 4 роки тренерського досвіду в Тренінговому центрі прокуратури України та провела 30 тренінгів для прокурорів у Тренінговому центрі прокуратури України у 2021-2024 роках.
Коментарі експертів
Інга Каланча:
– Описана ситуація схожа на зйомку об’єктів критичної інфраструктури. Потенційно це міг бути злочинець.
Стаття 207 КПК України формально не містить обмежень щодо неповнолітніх. Журналістові також не відомий вік цієї особи. Те, що йому 15, – лише його оціночне судження. Можливо, йому 17 чи 18, різні діти і люди.
Далі розберу ситуацію з огляду на діючі норми Кримінального процесуального кодексу України.
Стаття 207. Законне затримання
- Ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Особливості затримання окремої категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.
- Кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім осіб, зазначених у статтях 482 і 482-2 цього Кодексу:
1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення;
2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.
- Кожен, хто не є уповноваженою службовою особою (особою, якій законом надано право здійснювати затримання) і затримав відповідну особу в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті, зобов’язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
Можлива модель поведінки в цій ситуації така:
– зателефонувати в «102» і все детально описати;
– непомітно зняти дії потенційного правопорушника не відео, щоб потім підтвердити поліції свої підозри;
– дочекатися приїзду патрульних;
– патрульні затримують, журналіст дає свої пояснення, передає відео;
– якщо патрульні ще їдуть, але потенційний правопорушник тікає/прямує в інший бік, – журналіст або ж звичайний громадянин може затримати його до приїзду поліції або переслідувати і передавати поліції інформацію про його переміщення. Цей вибір вже залежить від внутрішнього переконання того, хто зафіксував можливе кримінальне правопорушення.
Дмитро Зоренко:
– Щодо описаної ситуації хочу виказати низку тез:
Кримінальний кодекс України (ч. 1 ст. 22) визначає, що кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося 16 років. Ч. 2 цієї ж статті містить вичерпний перелік злочинів, відповідальність за які наступає з 14 років, серед яких можна назвати диверсію (ст. 113), терористичний акт (ст. 258), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (ст. 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (ст. 278). Тобто, в залежності від кваліфікації дії цього неповнолітнього можна припускати, що він буде одним із потенційних суб’єктів кримінального правопорушення, якого журналіст застав у момент вчинення діяння, що законом визначається як злочин;
ст. 38 КК України та ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України містить положення про те, що кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу 1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення; 2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні. Щодо неповнолітніх ст. 492 КПК обмежує таку можливість – лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Тобто, формально таку можливість закон передбачає, але законність такого затримання залежить від оціночних факторів – справжній вік особи (приблизно 15 років – це лише суб’єктивне твердження), кваліфікація дій особи з позиції неюриста (її остаточно встановлює лише суд). З іншого боку, якщо виявиться, що це не навідник для ракетного удару, то навіть в цьому випадку на боці журналіста буде такий інститут кримінального права як крайня необхідність (ст. 39 КК) – шкода нанесена підлітку (затримання) менша від шкоди попередженої (ракетний обстріл з багатьма жертвами).
Не будемо забувати і про конкретну обстановку, яка склалася на той момент – можливості журналіста щодо затримання, можливості неповнолітнього вчиняти опір або втекти, наявності та першої реакції випадкових перехожих, побоювання щодо залишення власного майна без нагляду; чому підліток саме прозвітував, а не, наприклад, зателефонував мамі дізнатися про її самопочуття (тобто чи чув журналіст безпосередньо цю розмову або перебував далеко і лише припустив це) тощо.
З урахуванням викладеного, в подібних випадках, на мою думку, потрібно, в першу чергу, дати собі відповідь на питання: «А чи є у мене впевненість, що бачу щось протиправне, і чи зможу я це фізично затримати особу?». Якщо вона буде негативною, то потрібно максимально зафіксувати обставини ймовірного правопорушення на мобільний телефон таким чином, щоб в подальшому була можливість ідентифікувати потенційного злочинця та визначити характер його дій. Потім слід звернутися з відзнятим матеріалом до правоохоронних органів, які мають надати йому відповідну правову оцінку.
… Насамкінець – про суму гонорару за відзнятий юним співгромадянином фото- та відео матеріал.
Замовник у подібних випадках невипадково робить ставку на неповнолітню дитину. Як можна впевнитись після докладних роз’яснень експертів у галузі кримінального права, процес затримання ймовірного правопорушника не такий вже простий для пересічного дорослого, надто для людини з 20-річним педагогічним стажем (як у автора цих рядків). Будь-який свідок несанкционованої зйомки десять разів подумає перед тим, як розпочати преслідування неповнолітнього. Тримаючи в умі різні варіанти реагування на вчинок дитини з боку його батьків, можливих спільників або ж замовників незаконних дій.
Вартість новенького електросамокату в наші дні приблизно дорівнює 13 тис. грн. Для зацікавлених в скоєнні злочину осіб чи організації, – смішні гроші в порівнянні з величезними втратами, що їх понесе «Укрзалізниця» в разі точного влучання російських ракет в об’єкти залізничної інфраструктури. Якщо ж при цьому будуть ще й постраждалі (неважливо, цивільні чи військові), «безневинне знімкування» підлітком визначених кимось об’єктів для атаки з повітря обернеться чималими додатковими витратами на лікування й реабілітацію поранених.
Олег Базак
Житомирська область
