– Чому у капличці біля входу в обласну лікарню ім. Пирогова розмовляють російською? Очевидно, це означає, що культова споруда підпорядковується РПЦ? Священнослужителі з каплички сповідують пацієнтів, відспівують померлих, проводять церковні обряди. Невже збирають гроші для армії рф, для путінських ракет? — обурювався у редакції вінничанин Георгій Вербицький.
– В мене виникли питання — хто дав дозвіл на будівництво цієї каплички? Які є документи? Потрапити на прийом до головного лікаря «Пироговки» в мене не вийшло. З департаменту охорони здоров’я Вінницької ОВА дали відповідь, що Вінницька обласна клінічна лікарня ім. Пирогова підпорядкована Вінницькій облраді, і все, більше ніякої інформації. Ось я і вирішив звернутись у «33-й канал» за роз’ясненням.
Наш кореспондент перевірив інформацію, надану Георгієм Вербицьким.
– Ця каплиця належить Православній Церкві України, — пояснив Василь Паненко, головний лікар лікарні ім. Пирогова. — Хоч вона і розташована на нашій території, але має приватизовану земельну ділянку, власний реєстраційний номер, свою адресу, окреме електропостачання. Є цілий великий пакет документів, затверджений Вінницькою міською радою. Все відокремлено, все абсолютно ізольовано від лікарняного господарства «Пироговки».
Як відомо, капличка у обласній лікарні дійсно раніше належала до УПЦ (МП), але кілька місяців тому весь причт цього храму на чолі з настоятелем отцем Костянтином перейшов до Православної Церкви України. З того часу всі церковні служби і обряди тут проводяться українською мовою.
– Так, це каплиця ПЦУ, нею опікується громада храму Божої Матері Скоропослушниці обласного будинку престарілих, — підтвердив отець Владислав Демченко із Спасо-Преображенського кафедрального собору Вінницько-Барської єпархії ПЦУ.
— Служить там настоятель отець Костянтин Іванченко, здійснює всі церковні треби (обряди). У Вінницькій області вже 1795 релігійних громад та монастирів заявили про перехід з УПЦ (МП) до ПЦУ. До речі, ПЦУ відходить від цілування рук, коли вірний, як покірний раб, панові повинен кланятися і цілувати в руку. А ми відмовляємось від цього, тому що ми, за словами Христа, є друзями.
Ірина МИХАЙЛЮК
