Навернув до Христа і охрестив Климента святий апостол Петро по молитвам якого сім’я святого, розкидана по різних місцях, знову об’єдналася. Незабаром апостол Петро висвятив святого Климента в єпископа Рима. Святитель керував Римською Церквою з 92 по 101 роки.

При імператорі Траяні святителя Климента заслали до Криму. У каменоломнях поблизу Херсонеса, де трудився святий, вже було близько 2000 засуджених християн.

Чудеса, святе життя, проповідь сприяли поширенню віри Христової, створенню християнських храмів і руйнуванню язичницьких капищ у Криму.

Чутка про це досягла Рима. За наказом розгніваного імператора святитель Климент був прив’язаний до якоря і втоплений в морі поблизу Херсонеса. Останки священномученика перебували в морі до ІХ століття, причому щорічно в день його мученицької кончини море чудесним чином відступало до місця їхнього спочинку. У ІХ столітті святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій, просвітителі слов’ян, знайшли мощі святого Климента Римського і винести їх на сушу в храм Святих Апостолів.

В ризниці Свято-Вознесенського чоловічого монастиря є ікона з часткою святих мощей священномученика Климента, папи Римського.